28 травня 2026 р. сталося те, чого ми давно очікували: були оголошені плани отримання Повітряними силами України шведських бойових літаків Gripen. Не буду в них заглиблюватись – читачі, безперечно, вже бачили відповідні інформаційні повідомлення. Зверну увагу лише на один аспект – арсенал озброєння класу «повітря-повітря», які Україна має отримати разом з «Гріпенами». Поряд з добре відомими нам ракетами малої дальності IRIS-T і середньої AIM-120 AMRAAM, в пакет увійдуть також ракети великої дальності Meteor.
Зброї такого класу Повітряні сили України досі не мали, та й у світі вона дуже мало поширена. Достатньо сказати, що після зняття з озброєння авіації ВМС США палубних винищувачів F-14 з ракетами AIM-54 Phoenix саме Meteor лишався єдиною ракетою великої дальності класу «повітря-повітря» в арсеналі авіації західних країн (лише нещодавно у США почали впроваджувати ракети АІМ-260 аналогічного класу). Отже, що це за ракета і які переваги вона дасть нашим Повітряним силам?

ЗМІСТ СТАТТІ:
Трохи історії
Хоч першим носієм ракети Meteor у 2016 р. став саме Gripen, створювалась вона зовсім не для нього. Історія цієї ракети почалась понад три десятиліття тому – в лютому 1994 р., коли британське Міністерство оборони звернулось із запитом на нову ракету «повітря-повітря», здатну уражати цілі за межами візуальної дальності (Beyond Visual Range Air to Air Missile – BVRAAM). Вона мала замінити ракету середньої дальності Skyflash, увійшовши в арсенал нового винищувача EF2000.
Свої пропозиції подали чотири учасники. Два з них – французька фірма Matra і американський концерн Hughes – запропонували модифікації своїх вже існуючих ракет (відповідно, MICA та AMRAAM). Два інших пропонували нові проєкти: консорціум німецьких фірм Daimler-Benz Aerospace і Bayern-Chemie – проєкт під позначенням Advanced Air-to-Air Missile (A3M), а спілка британських компаній British Aerospace (BAe) і GEC-Marconi, італійської Alenia Difesa та шведської Saab Dynamics – проєкт SR225XR. Останній був розвитком попереднього, ще з 1980-х років, проєкту SR225X, але з заміною твердопаливного ракетного двигуна на прямоточний реактивний.
На дальший вибір переможця вплинули не стільки технічні, скільки організаційні чинники. Конкурс відбувався в час, коли у західноєвропейській оборонній промисловості тривали інтенсивні інтеграційні процеси. Зрештою, він звівся до протистояння американської та європейської команд. Остання об’єднала учасників проєктів SR225XR та А3М. Спочатку BAe (яка була лідером консорціуму) запропонувала безкрилу конструкцію, як у S225XR. Однак німецькі учасники зуміли переконати партнерів у раціональності їхньої концепцію A3M, яка мала крила, що забезпечували кращу курсову стабільність. Ця конфігурація стала основою для європейської пропозиції, яка отримала назву Meteor. Саме вона й перемогла у конкурсі.
Спочатку оптимістично очікувалось, що перші серійні ракети зійдуть з конвеєра у 2005 р. Однак через бюрократичні процедури і бюджетні складнощі контракт на повномасштабну розробку Meteor замість очікуваного 1997 року був підписаний тільки 2003-го. Головним виконавцем став транснаціональний концерн MBDA (Matra BAE Dynamics Aérospatiale), субпідрядниками – фірми з Німеччини, Швеції та Іспанії. Саме Іспанія першою (у 2009 р.) законтрактувала нові ракети для свої «Єврофайтерів». Але, як я вже згадував, першими «Метеори» були інтегровані зі шведськими «Гріпенами». Зараз крім EF2000 і Gripen, такі ракети входять до арсеналу французьких літаків Rafale, а найближчим часом ними озброять KF-21. Крім того, в інтересах Великої Британії, Італії та Греції ведуться роботи з інтеграції Meteor в арсенал озброєння літаків п’ятої генерації F-35A/B. Загалом же ці ракети вже знаходяться на озброєнні майже півтора десятка країн, а ще кілька їх замовили.

Читайте також:
- Повернення легенди Холодної війни: Американський бомбардувальник B-1B озброять гіперзвуковими ракетами
- Middle Strike: Як Україна будує клас ударних систем середньої дальності
Конструкція
Ракета Meteor виконана за нормальною аеродинамічною схемою та відрізняється великим кутом поперечного V крила (становить 45°). Для аеродинамічного керування та стабілізації використовується хрестоподібне хвостове оперення.
Силова установка ракети комбінована, з інтегральним компонуванням, складається з маршового прямоточного повітряно-реактивного двигуна (ППРД) з модульованою тягою та стартового прискорювача, які розміщені в єдиному корпусі. Стартовий прискорювач оснащений зарядом малодимного сумішевого палива і після відокремлення ракети від літака-носія забезпечує її розгін до швидкості запуску маршового ППРД (1,8 М). Заряд газогенератора маршового ППРД виконаний на основі важкого боровмісного палива. Витрата та склад газу, що генерується, можуть змінюватися в досить широких межах відповідно до умов польоту та режиму роботи прямоточного контуру для всіх умов бойового застосування ракети. Камера згоряння та газогенератор двигуна виготовлені з жароміцної сталі. Повітрозабірники, розташовані на зовнішній поверхні корпусу ракети, виготовлені з титану.

Використання ППРД забезпечує збільшення середньої швидкості польоту ракети на траєкторії та дальності стрільби. Згідно з рекламними матеріалами, максимальна дальність польоту ракети досягає 150 км, але реальна дальність ніколи офіційно не називалась – вважається, що вона перевищує 200 км. Максимальна швидкість ракети сягає 4,5 М. При цьому Meteor досить компактний – він важить лише 190 кг, довжина його становить 3650 мм, діаметр – 180 мм, розмах крила – 400 мм, а хвостового оперення – 630 мм.
Бойова частина осколково-фугасна, масою 25 кг, оснащується радіолокаційним неконтактним і контактним підривачами. Підривач має чотири антени, розташовані в носовій частині, і при виявленні цілі забезпечує підрив бойової частини на відстані, оптимальній для завдання максимальних ушкоджень.
Для наведення ракети на ціль використовується комбінована система керування: командно-інерційна система на початковій ділянці траєкторії та система самонаведення на кінцевій ділянці. Ракета обладнана каналом двосторонньої лінії передачі даних і здатна приймати команди керування не тільки від літака-носія, але й від інших авіаційних засобів, включаючи літаки системи AWACS. Передача цих команд коригує політ ракети, оновлюючи інформацію про положення цілі, компенсує помилки прицілювання, а також дрейф інерційної системи керування, що зростає з часом. Зворотним каналом передачі даних у реальному масштабі часу на носій надходить телеметрична інформація від бортових систем ракети.
Ракета Meteor обладнана активною радіолокаційною головкою самонаведення (АРГС), розробленою на основі технологій, застосованих у ракетах Aster і MICA. Для виконання вимог щодо всеракурсного застосування та ураження цілей на малих висотах, на додачу до стандартного режиму з високою частотою повторення імпульсів, до АРГС ракети додатково введено режим із середньою частотою повторення. Завдяки використанню складних алгоритмів обробки сигналів Meteor здатна супроводжувати й уражати цілі у складі групи, а також в умовах сильних перешкод і застосування засобів протидії.
Відповідно до концепції Integrated Logistics Support, ракета Meteor постачається замовнику у спеціальному контейнері, оснащеному системою діагностики, і в процесі зберігання не потребує спеціального контрольно-перевірочного обладнання. У разі виявлення несправності ракета в контейнері повертається на завод-виробник.
Читайте також:
- Зброя української перемоги: Високоточна ракета APKWS II
- Зброя української перемоги: Авіаційна ракета MICA
Що дасть Meteor Україні?
Отримання ракет Meteor, нарешті, дасть нашим Повітряним силам «довгу руку», якої так бракує. Усі досі наявні на озброєнні українських винищувачів ракети класу «повітря-повітря» (включно із західними АІМ-120 та МІСА) суттєво поступаються за дальністю пуску російським ракетам Р-37М. Застосування Meteor вирівняє шанси наших винищувачів у двобої, а також змусить росіян відсунути далі вглиб власної території точки скидання КАБів з літаків Су-34. Meteor має також суттєву перевагу порівняно з російськими ракетами великої дальності: його прямоточний повітряно-реактивний двигун зберігає значний імпульс навіть на кінцевій стадії польоту, що робить ракету значно краще керованою. Ухилитись протиракетним маневром від Meteor суттєво складніше, ніж від Р-37М.
Безперечно, новою якістю стане і включеність ракети Meteor в систему, яка складається не лише з літаків-носіїв, але й з літаків AWACS – а два такі літаки Швеція вже передала Україні. Все це суттєво підвищить ефективність застосування української винищувальної авіації.
Читайте також:






