Сьогодні поговоримо про високоточні ракети APKWS II , які українські F-16 використовують проти російських дронів.
У контексті сучасної війни в Україні високоточна зброя стає не просто перевагою, а стратегічною необхідністю. Однією з таких систем є ракета APKWS II, яку сьогодні українські винищувачі F-16 активно використовують для знищення російських ударних дронів типу Shahed/Герань.
Ця зброя стала справжнім “дешевим і сердитим” рішенням для протидії масовим дроновим атакам. Давайте розберемо, що це за система, її технічні характеристики, історію створення та особливе значення саме для України.
Також цікаво: Зброя української перемоги: Мобільні системи ППО TRIDON Mk2 від BAE Systems Bofors
ЗМІСТ СТАТТІ:
Що таке APKWS II
Система APKWS (Advanced Precision Kill Weapon System) була створена компанією BAE Systems у співпраці з урядом США як відповідь на потребу у відносно недорогому, але високоточному озброєнні. Її головною ідеєю було не вигадувати нову ракету “з нуля”, а модернізувати масову 70-мм некеровану ракету, додавши до неї модуль лазерного наведення. Фактично йдеться про інтелектуальний комплект, який встановлюється між бойовою частиною та двигуном і перетворює звичайний боєприпас на високоточний.
Такий підхід дозволив поєднати три ключові переваги: доступність, точність і універсальність. Замість дорогих ракет класу “повітря–земля” великого радіуса дії військові отримали компактний боєприпас, здатний точно вражати цілі на тактичних дистанціях. Система швидко довела свою ефективність і була розгорнута у збройних силах США. Спочатку на гелікоптерах, а згодом і на літаках з фіксованим крилом та окремих безпілотних платформах. А віднедавна її отримали і вже успішно застосували й українські F-16.
APKWS застосовується для ураження широкого спектра цілей. Це може бути легкоброньована техніка, різноманітні укріплення, швидкісні катера, а також повітряні цілі, зокрема безпілотники. Завдяки напівактивному лазерному наведенню ракета здатна влучати як у стаціонарні, так і в рухомі об’єкти. Це особливо важливо в умовах сучасних конфліктів, де бойові дії часто ведуться поблизу цивільної інфраструктури.
Окремої уваги заслуговує роль системи в операціях безпосередньої повітряної підтримки. APKWS дозволяє знищувати конкретні ворожі позиції з високою точністю, мінімізуючи побічні збитки та ризики для власних військ. Саме ця комбінація точності, відносної дешевизни та гнучкості зробила систему однією з найпомітніших модернізацій у сегменті тактичного ракетного озброєння останніх десятиліть.
Також цікаво: Mission Control: Як Україна створює єдиний цифровий мозок війни дронів
Історія розробки APKWS II
Програма APKWS стартувала у 2002 році за ініціативи армії США. Це був період, коли Вашингтон уже мав досвід високотехнологічних воєн, але шукав спосіб зробити високоточну зброю не ексклюзивною, а масовою. Завдання звучало прагматично. Треба створити доступний високоточний боєприпас на базі масових 70-мм ракет Hydra, які вже перебували на озброєнні. Іншими словами – не винаходити нову ракету, а навчити стару влучати точно.
Перший етап виявився складнішим, ніж очікували. Технічні труднощі та питання вартості зробили початкову версію проєкту фінансово невиправданою. У 2005 році програму фактично перезапустили під назвою APKWS II з оновленою концепцією. Саме тоді головним підрядником стала компанія BAE Systems, яка запропонувала нестандартне інженерне рішення. Вони запропонували розмістити лазерну систему наведення безпосередньо в середній частині ракети, між бойовою частиною та двигуном. До роботи долучилися також General Dynamics і Northrop Grumman, забезпечивши технологічну підтримку та інтеграцію компонентів.
У 2007–2013 роках система пройшла масштабну серію випробувань. Запуски здійснювалися з гелікоптерів AH-1, UH-1, AH-64, літаків A-10, а також із наземних платформ. Це був період, коли концепція “дешево, точно, гнучко” мала довести свою життєздатність не в презентаціях, а в реальному полігонному пилу. І вона довела. Ракета стабільно вражала цілі, демонструючи точність, якої раніше не очікували від 70-мм калібру. Здатність уражати об’єкти з мінімальними побічними втратами відповідала ключовій вимозі сучасних локальних конфліктів.
У 2012 році відбулося перше бойове застосування в Афганістані. Там APKWS II проявила себе як інструмент точкової підтримки наземних підрозділів. Без надмірної руйнівної сили та без необхідності використовувати дорогі ракети великої дальності вони просто точно в ціль. У конфліктах низької інтенсивності це стало майже ідеальним балансом між ефективністю та витратами.
Втім, справжнє “друге життя” система отримала у 2020–2021 роках. Масове поширення безпілотників змусило військових шукати рішення проти малих, маневрених і відносно дешевих повітряних цілей. Під час випробувань ракети успішно уражали дрони класу 2, що рухалися зі швидкістю понад 100 миль на годину. Фактично APKWS II перетворилася на відносно дешевий і мобільний елемент системи C-UAS, тобто, для боротьби з безпілотниками.
Так система, задумана як раціональна модернізація старих боєприпасів, стала відповіддю на одну з головних загроз XXI століття. Історія APKWS є прикладом того, як інженерна логіка іноді перемагає гонитву за “вундерваффе”. Не завжди потрібно створювати нове. Просто іноді достатньо змусити старе працювати розумніше.
Також цікаво: Зброя української перемоги: Важка крилата ракета “Фламінго”
Замовлення та міжнародне використання
Після завершення основних випробувань система APKWS II поступово вийшла за межі суто внутрішнього американського проєкту та почала формувати повноцінний експортний портфель.
У 2014 році першим іноземним замовником стало Хашимітське Королівство Йорданія. Система була інтегрована на легкі транспортно-бойові літаки CASA-235, що дозволило підвищити їхню ударну спроможність без закупівлі дорогих керованих ракет великого радіуса дії. Фактично Йорданія продемонструвала, що APKWS може бути ефективним рішенням для країн, які потребують високоточної, але економічно збалансованої зброї.
У 2015–2016 роках США активно застосовували ракети APKWS II під час операцій в Іраку та Афганістані. Їх використовували як гелікоптери, так і літаки з фіксованим крилом, зокрема F-16 та A-10. Це стало важливим етапом, бо система довела, що здатна працювати не лише як допоміжний інструмент, а як повноцінний бойовий засіб у реальних операціях.
У 2017 році було продовжено виробничі контракти для задоволення зростаючого внутрішнього та міжнародного попиту. Інтерес до системи пояснювався просто. APKWS II заповнила нішу між дешевими некерованими ракетами та дорогими високоточними боєприпасами великої дальності.
Кульмінацією стало підписання у 2019 році масштабного контракту на суму $2,68 млрд. у форматі IDIQ (indefinite delivery/indefinite quantity), що передбачає довгострокові та фактично безстрокові поставки. Це рішення засвідчило, що система стала невід’ємною частиною сучасної структури озброєння США та партнерських країн.
Для України поставки APKWS II набули стратегічного значення. В умовах масованого застосування противником безпілотників система дозволяє здійснювати точне ураження повітряних цілей і підтримку наземних підрозділів у режимі «повітря–земля». Вона стала прикладом того, як відносно компактний і технологічно продуманий боєприпас може суттєво підсилити оборонні можливості держави у війні високої інтенсивності.
Також цікаво: Зброя української перемоги: ЗРК Tempest з ракетами AGM-114L Longbow Hellfire
Конструкція та принцип роботи ракети APKWS II
Як я вже писав вище, APKWS II (Advanced Precision Kill Weapon System II, також відомий як AGR-20) – це високоточна керована ракета калібру 70 мм (2,75 дюйма), яка створена шляхом модернізації стандартної некерованої ракети сімейства Hydra 70. Основна ідея полягає в тому, щоб за допомогою спеціального модуля наведення перетворити дешеву масову некеровану ракету на високоточний боєприпас із напівактивним лазерним наведенням, зберігаючи при цьому сумісність із існуючими пусковими установками та мінімізуючи витрати.
Ракета APKWS II складається з трьох основних частин, які з’єднуються послідовно. Бойова частина може бути класичною 10-фунтовою (≈4,5 кг) осколково-фугасною M151 з високим вибуховим наповненням або більш модернізований варіант M152 з покращеним детонатором. Це може бути й багатопрофільна (multi-purpose) бойова частина M282 з можливістю ураження легкоброньованої техніки, включаючи HEAT-елементи (протитанкова). Також можливе використання інших сумісних бойових частин сімейства Hydra 70.
Звичайно, використовуються і різні детонатори. Від стандартного контактного M423 (point-detonating) до модернізованого варіанта MK435 із покращеною надійністю та можливістю програмування (у деяких конфігураціях). Деякі новіші версії тестувалися з proximity-ф’юзами для ураження повітряних цілей (наприклад, дронів).
Якщо говорити про ракетний двигун, то він тут стандартний твердопаливний MK66 Mod 4 від некерованих ракет Hydra 70. Забезпечує швидкість до ≈1000 м/с (≈Mach 3) та дальність пуску, яка залежить від платформи. Бо з гелікоптерів це може бути понад 1,1–5 км, а от з літаків вже до 11–12 км (з покращеними блоками наведення – до +30% дальності).
Але головною “родзинкою” все ж є система наведення DASALS (Distributed Aperture Semi-Active Laser Seeker. Це розподілена напівактивна лазерна система наведення. Якщо говорити просто, замість одного датчика в носовій частині використовуються кілька приймачів лазерного випромінювання, розміщених по колу модуля.
Це дає одразу кілька переваг. Насамперед, стійкість до обертання ракети в польоті і точність захоплення відбитого лазерного променя. Це дозволяє високоточній ракеті уражати рухомі цілі та мінімізувати “сліпі зони”.
Фактично, DASALS дозволяє перетворити некеровану ракету на керований боєприпас без кардинальної зміни її базової конструкції. Іншими словами – максимум ефекту при мінімумі втручання.
Тепер про сам процес роботи:
- Ракета запускається як звичайна некерована Hydra 70 (без попереднього захоплення цілі – lock-on after launch).
- Через ~0,5 секунди після пуску чотири крила розкриваються.
- На кожному крилі розташовані високочутливі оптичні елементи (DASALS optics), які через оптоволоконні канали передають дані до процесора наведення.
- Система “бачить” весь сектор попереду (wide field of regard), захоплює відбиття лазерного променя від цілі.
- Після захоплення лазерної позначки ракета коригує траєкторію за допомогою керування крилами (аеродинамічне керування).
- Точність – CEP < 0,5-1,0 м (circular error probable), що дозволяє вражати точкові цілі навіть у щільній забудові.
Саме ця схема робить APKWS II ефективною проти легкоброньованої техніки, укріплених позицій, швидких малорозмірних цілей та сучасних ударних безпілотників.
Читайте також:
- Історія та досягнення SpaceX: Велика космічна пристрасть Ілона Маска
- Boeing CST-100 Starliner: Місія, яка ледь не стала катастрофою
Технічні характеристики APKWS II
- Діаметр: 70 мм (2,75 дюйма)
- Довжина повної ракети: 1,87 м (73,8 дюйма); секція наведення – 47 см (18,5 дюйма)
- Розмах крил: 24,3 см (9,55 дюйма)
- Вага повної ракети: ~14,5-15,0 кг (32-32,6 фунта); секція наведення – ~4,4 кг (9,8 фунта)
- Максимальна швидкість: до 1000 м/с (~Mach 2,9)
- Дальність стрільби: з фіксованого крила (F-16, A-10) – 2-11 км (до понад 12 км у деяких конфігураціях); з вертольотів – 1,1-5,0 км
- Бойова частина: M151 або Mk152 (4,5 кг вибухівки), або проникна M282; можливі інші варіанти
- Двигун: стандартний Mk66 Mod 4
- Наведення: напівактивне лазерне DASALS (Distributed Aperture Semi-Active Laser Seeker) з розподіленою апертурою – чотири оптичні сенсори в розкритих крилах
- Точність: CEP менше 1 м (у випробуваннях – ураження в межах десятків сантиметрів)
- Вартість: комплект наведення ~$15-20 тис., повна ракета – $25-35 тис. (у 3-4 рази дешевше за AIM-9X чи AIM-120)
Ракета сумісна зі стандартними пусковими LAU-131 (7 ракет) або LAU-68/61. Один F-16 може нести до 28–42 таких ракет залежно від підвіски, що дозволяє однією машиною відбивати масовані атаки дронів без витрати дорогих ракет повітря-повітря.
Також цікаво: Все про P1-Sun – український дрон-перехоплювач від SkyFall
Поставки та використання в Україні
США та союзники постачають APKWS II Україні з 2022 року. Спочатку високоточна ракета була у наземних комплексах VAMPIRE (L3Harris) на шасі Humvee. Це чотириствольні пускові з лазерним наведенням. У травні 2023-го з’явилися перші відео застосування проти Shahed. У січні 2025-го човнова версія VAMPIRE збила російську крилату ракету Х-59 над Чорним морем.
Для авіації прорив стався наприкінці 2025 року. У грудні 2025-го українські F-16 вперше помітили з LAU-131A/A підвісками під APKWS II та контейнером цілевказання AN/AAQ-33 Sniper. Норвегія в рамках пакета допомоги F-16 (близько 1 млрд норвезьких крон) профінансувала постачання цих ракет саме для ролі C-UAS. США також включали їх у пакети допомоги (через SDAF та прямі контракти BAE Systems).
Перше бойове застосування з F-16 задокументовано 17 лютого 2026 року. Тоді український винищувач у нічному бою збив російський дрон типу Shahed/Geran ракетою APKWS II. Відео з інфрачервоного каналу Sniper показує, як ракета точно йде на ціль. Один F-16 тепер може нести до 28 таких ракет, а це десятки перехоплень за один виліт замість 6-8 дорогих AIM-120.
Читайте також: Історія та досягнення SpaceX: Велика космічна пристрасть Ілона Маска
Чому це критично важливо для України
Війна давно перетворилася на арифметику. І в цій арифметиці Росія щомісяця запускає сотні ударних дронів типу Shahed. Їхня собівартість становить орієнтовно $20–50 тис. за одиницю. Проти них часто застосовуються ракети класу AIM-120, вартість яких перевищує мільйон доларів. Таке співвідношення є стратегічною пасткою. Коли дешевий дрон змушує витрачати дорогу ракету, ворог виграє економічно, навіть якщо ціль збито.
Саме тут APKWS II стає не просто технічним рішенням, а інструментом раціональної війни. Ця система дозволяє перехоплювати повітряні цілі значно дешевшими засобами, зберігаючи запаси високовартісних ракет для справді складних і небезпечних об’єктів – російських Су-34, крилатих ракет типу “Калібр” чи аеробалістичних “Кинджалів”. Іншими словами, вона повертає логіку в систему ППО.
До того ж APKWS II змінює саму модель боротьби з масованими атаками. Тут дешевший боєприпас працює проти масових дешевих цілей, а дорогі ракети проти високовартісних носіїв і стратегічних загроз. Це оптимізує витрати без втрати ефективності. У війні на виснаження це критично. Бо перемагає не лише той, хто має зброю, а той, хто здатен підтримувати темп її застосування місяцями й роками.
Ще одним важливим фактором є точність і відносно невелика бойова частина. В умовах, коли дрони атакують міста, інфраструктуру й енергетичні об’єкти, мінімізація побічних уражень стає принциповою. Високоточне наведення зменшує ризики для житлових районів і критичних об’єктів. Це не просто військовий параметр – це питання захисту населення.
Із інтеграцією APKWS на F-16 українська авіація отримує інструмент масового й економного перехоплення. Літак, який раніше асоціювався з боротьбою проти винищувачів або нанесенням ударів по наземних цілях, тепер може виконувати роль ефективного мисливця на дрони.
Високоточна ракета APKWS II – це не просто зброя, а інструмент, який змінює баланс сил на полі бою. Для України її використання проти російських безпілотників та інших цілей на фронті стало прикладом того, як сучасні технології допомагають захищати країну та підвищувати ефективність операцій.
Ця система демонструє, що точність і гнучкість можуть бути сильнішими за кількість, а інтеграція високоточної зброї у військові операції стає ключовою для перемоги.
Також цікаво:
