Сьогодні поговоримо про доволі неоднозначний БпЛА FP-1, розроблений компанією Fire Point. Одразу зазначу: лише сухі факти, без емоційних оцінок.
Уночі проти 4 травня 2026 року на вулиці Мосфільмівській у Москві з’явилися уламки з написом українською мовою: “Не чіпати! Рухома частина”. За шість кілометрів від Кремля. За три кілометри від будівлі Міністерства оборони Росії. OSINT-аналітики каналу Exilenova+ ідентифікували безпілотник: повноцінний ударний дрон типу FP-1.
Це сталося рівно за п’ять днів до параду 9 травня. І рівно за три роки після того, як у травні 2023-го перші дрони вперше вибухнули над куполом Сенатського палацу Кремля. Тоді, як “приватна ініціатива” невідомих виконавців. Тепер, як серійна зброя промислового виробництва з написами по-українськи і встановленою маркою виробника.
Різниця між цими двома моментами – це не просто технічний прогрес. Це вся відстань між саморобним дроном-прототипом і зброєю, що виробляється у сотнях одиниць на добу.
Також цікаво: Інтерв’ю із засновниками Global Drone Academy: Як формується культура війни дронів і мислення операторів
ЗМІСТ СТАТТІ:
Передісторія: як це взагалі стало можливим
Щоб зрозуміти, що відбулося цієї ночі, потрібно зрозуміти контекст і він значно дивніший, ніж будь-яка військова хроніка.
Компанію Fire Point заснували наприкінці 2022 року. Не ветерани оборонної промисловості, не інженери зі стажем у Lockheed Martin чи “Укроборонпромі”. Цивільні інженери, архітектори, геймдизайнери і, за деякими відомостями, колишнє кастингове агентство, що шукало акторів для рекламних зйомок. Ірина Терех, технічний директор, потрапила в скандальний жарт серед інженерів через рожевий колір прототипу. Він залишився від тестового фарбування, коли закінчилась червона фарба, щоб знаходити уламки після польотів.
За три з половиною роки ця команда побудувала підприємство з контрактами на понад мільярд доларів на рік, 30 секретних виробничих об’єктів по всій країні і темпом випуску понад 100 дронів на добу. За розрахунками Defense Express, лише на одній атаці по Краснозаводському хімічному заводу влітку 2025-го фіксувалося до семи влучань. FP-1 ідентифікували і там. По характерному прямому широкому крилу та вузькому фюзеляжу.
Це не стартап, що вистрілив. Це нова оборонна промисловість, яка виросла просто посеред активного конфлікту.
Також цікаво: Зброя української перемоги: Мобільні системи ППО TRIDON Mk2 від BAE Systems Bofors
Що таке FP-1 насправді і чому він там, де він є
FP-1 – далекобійний ударний дрон одноразового застосування. Його конструкція демонстративно проста: несуча структура з фанери, відфрезерованої на лазерних верстатах з ЧПУ, зовнішня “шкіра” з легких матеріалів, двоциліндровий поршневий двигун з гвинтом, твердопаливний прискорювач для запуску з похилої рампи.
Розмах крила становить близько 2,5 м. Бойова частина – від 50 до 120 кг, модульна: осколково-фугасна або кумулятивна. Дальність – до 1600 км.
Москва від лінії фронту знаходиться на відстані близько 900–1000 км залежно від маршруту. FP-1 цього якраз вистачає.
Але дальність – це лише частина питання. Важливіше те, як він цю дальність долає. Навігація побудована на інерційних системах з супутниковою корекцією і захистом від GPS-спуфінгу та радіоелектронної боротьби. Fire Point самостійно виробляє антени CRPA. Це ключовий елемент захисту від РЕБ, що раніше імпортувався. Це рішення стратегічне: власне виробництво критичного компонента означає незалежність від зовнішніх постачальників у найважливішій частині системи.
Цієї ночі дрон маневрував над містом на наднизьких висотах. Саме тому частина систем ППО або не спрацювала, або спрацювала із запізненням. На відео, знятому над передмістям Дрожжино, видно, як FP-1 спокійно пролітає над житловими кварталами Москви. Без сигналу. Без шуму, характерного для реактивних цілей. Тихо.
Також цікаво: Все про P1-Sun – український дрон-перехоплювач від SkyFall
Технічні характеристики FP-1
- Дальність польоту: до 1600 км (залежно від маси бойової частини; з меншою БЧ – ближче до максимуму).
- Маса бойової частини: від 50-60 кг (стандартно) до 113-120 кг (максимально). Модульна БЧ – осколково-фугасна або кумулятивна.
- Розмах крила: близько 2,5-5 м (за різними джерелами; базова схема з прямими крилами).
- Довжина фюзеляжу: близько 3,5 м.
- Силова установка: двоциліндровий поршневий двигун з гвинтом (значно простіший і дешевший за чотирициліндрові аналоги типу Shahed).
- Старт: з похилої рампи за допомогою твердопаливного прискорювача (без колісного шасі).
- Конструкція: максимально спрощена для серійного виробництва – несуча структура з фанери (п plywood), елементи з композитів і радіопоглинаючих матеріалів. Відсутність «зайвого блиску» – свідомий вибір для зниження вартості та прискорення випуску.
- Навігація: інерційна система + супутникова корекція з алгоритмами стійкості до GPS-спуфінгу та РЕБ. Є оптичні станції для передачі зображення.
- Швидкість і профіль польоту: низьковисотний політ, стійкий до зовнішніх впливів, тривалість – понад 12 годин.
Конструкція орієнтована на масовість: просте складання, доступні матеріали, мінімальна кількість імпортних компонентів. Це дозволяє випускати тисячі одиниць на місяць, наближаючись за темпами до російських “Шахедів”
Також читайте: ТОП-10 найважливіших відомих військових супутників
Фанера, що стала зброєю: логіка матеріалів
Найбільш незвичним у FP-1 залишається матеріал корпусу. Фанера – це не вимушений компроміс бідної країни, а принципове конструктивне рішення. І це рішення варто розуміти правильно.
Для одноразового дрона-камікадзе, призначеного для єдиного польоту, що закінчується детонацією, питання ресурсу конструкції просто не існує. Фанера, відфрезерована на лазерних верстатах, дає достатню міцність для виконання єдиного завдання і при цьому різко знижує собівартість. Один FP-1 коштує близько $55 тис. Іранський «Шахед», з яким він конкурує на полі бою, у 2023 році коштував близько $193 тис. А це у 3,5 разу дорожче.
При виробництві у 100 одиниць на добу це означає, що Україна може тиснути на стратегічну глибину Росії щоденно, витрачаючи на порядок менше ресурсів, ніж противник – на виробництво симетричного інструменту.
Водночас “дешевизна” FP-1 не означає примітивності. Корпус містить радіопоглинаючі матеріали для зниження помітності. Антенна система захищена від РЕБ. Бойова частина є модульною і може бути підібрана під тип цілі. Це не “пиріжок” у значенні дешевої іграшки, бо це “пиріжок” у значенні машини, що робить рівно те, що від неї потрібно, без зайвих витрат.
Також читайте: Все про український “дрон-мисливець” JEDI Shahed Hunter
Московська ППО: де вона
Московська система протиповітряної оборони вважається однією з найщільніших у світі. С-400, «Панцирі», радіолокаційні пости, системи РЕБ. У дні, що передують параду 9 травня, до столиці ще й додатково стягують зенітні комплекси. Але FP-1 днями пройшов крізь усе це і опинився за 6 км від Кремля.
Частково це пояснюється тактикою. Маршрути FP-1 не є прямолінійними. Дрон може заходити з несподіваних напрямків, летіти на наднизькій висоті, де радіолокаційне покриття традиційно слабше. Навігаційна система стійка до спроб придушення. І, що принципово важливо, Росія тягне засоби ППО до Москви для захисту параду, а це означає, що інші регіони стають менш захищеними. Перекидання ППО до столиці перед 9 травня та атака FP-1 саме зараз – це може бути не збіг.
Defense Express ще у липні 2025 року зафіксував: FP-1 прорвався до цілі у Краснозаводську – об’єкта, розташованого в зоні прикриття московської системи ППО. Тоді аналітики зробили висновок про “вже стабільний результат, коли українські дрони на постійній основі можуть атакувати російські військові підприємства у Підмосков’ї”. Цієї ночі ця логіка дійшла до самої Москви.
Від складів до Мосфільмівської: еволюція цілей
FP-1 зараховується більш ніж із 60% усіх українських ударів у глибині російської території. Переважно це склади боєприпасів, нафтопереробні заводи, логістичні вузли, командні пункти і батареї ППО. Це – системний тиск на російську воєнну економіку, а не демонстративні акції.
Але удар по Москві несе інше значення і воно виходить за межі суто військового.
Символіка параду 9 травня для путінського режиму – це не просто церемонія. Це основний ритуал легітимності, щорічне підтвердження тези про “велику Вітчизняну” і продовження “перемоги”. Дрон із написом по-українськи, що падає у двох кварталах від Міноборони за п’ять днів до цього ритуалу. Це не просто бойовий епізод. Це послання, прочитане всередині Москви так само ясно, як і зовні.
Навіть ідея “перемир’я на 9 травня”, що раптово з’явилася у Путіна, може бути пов’язана не з дипломатичними міркуваннями, а з елементарним бажанням провести парад без дронів над Червоною площею. Цей дрон зробив цю тривогу цілком обґрунтованою.
Також цікаво: Зброя української перемоги: Український БпАК “Швідун”
Від «камікадзе» до платформи: що FP-1 вміє ще
FP-1 має базову роль – ударного дрона. Але платформа давно вийшла за межі цього визначення.
Fire Point розробила версію FP-1 як носій FPV-дронів-перехоплювачів. Далекобійний апарат доставляє малі FPV у глибокий тил, де вони відокремлюються й атакують цілі – літаки, гелікоптери, розвідувальні БПЛА. Це радикально збільшує радіус дії FPV, які у стандартній конфігурації обмежені 10–30 км. Тепер їх можна застосовувати за сотні кілометрів від лінії фронту.
Окремо на платформу інтегрують кулеметне озброєння зі стабілізацією – для ураження повітряних цілей. У перспективі – інтеграція ПЗРК, що перетворює FP-1 на безпілотний елемент протиповітряної оборони. Він зможе патрулювати заданий район, виявляти і знищувати повітряні цілі самостійно. Теоретично – без оператора у небезпечній зоні.
Компанія свідомо не розвиває окремий клас перехоплювачів. Усі модифікації базуються на єдиній платформі. Тим самим щоб не ускладнювати виробничий ланцюг і не множити логістичні проблеми. Це та сама промислова прагматика, що й у матеріалах корпусу.
Також цікаво: Зброя української перемоги: ЗРК Tempest з ракетами AGM-114L Longbow Hellfire
Суперечності, яких не можна уникнути
Чесна оцінка FP-1 неможлива без розмови про те, що затьмарює успіх Fire Point.
У серпні 2025 року НАБУ розпочало розслідування щодо компанії. Мова про можливе завищення вартості компонентів або кількості поставлених дронів. Незалежний антикорупційний орган закликав до парламентського розслідування. Колишній командир дронового підрозділу Юрій Касьянов публічно заявив, що Fire Point отримала великі контракти попри конструктивні недоліки, тоді як конкурентні розробки, зокрема його власна модель Spear, були проігноровані.
Ці звинувачення не можна відкидати. Корупція у військових закупівлях під час війни – це не абстрактна етична проблема. Це прямий вплив на боєздатність. Якщо дрони поставлялися в меншій кількості, ніж задекларовано, або за завищеними цінами, то за це хтось має відповідати.
Водночас факти говорять самі за себе. FP-1 цієї ночі був у Москві. Його уламки лежали на Мосфільмівській вулиці. Написи були по-українськи. Розслідування НАБУ – це важливо і правильно. Але воно не відміняє те, що дрон долетів.
Також цікаво: Все про місію NEO Hunter: Як іонна гармата захищатиме Землю
Що це означає для наступного тижня і далі
За п’ять днів – парад на Красній площі. Москва зараз стягує додаткові засоби ППО. Аеропорти «Внуково» і «Домодєдово» вранці 4 травня не працювали через план ”Ковьор”. Путін запропонував “перемир’я на 9 травня” – пропозицію, яку МЗС України назвало черговою спробою “сподобатися американцям”.
Все це разом утворює картину, де символічна подія – парад перемоги – перетворюється на логістичну і безпекову проблему для Кремля. FP-1 не зупинить парад. Але він зробив так, що кожна секунда цього параду тепер буде проходити під усвідомленням: дрон з фанерним корпусом, вироблений у колишньому кастинговому агентстві в Києві, вже побував поряд.
Також цікаво: Mission Control: Як Україна створює єдиний цифровий мозок війни дронів
Дрон із написом українською
FP-1 – не ідеальна зброя. Він дорогий відносно своїх цілей, коли мова йде про масові атаки дешевих дронів. Він має обмежений боєкомплект на кожному носії. Він не вирішить війну сам по собі.
Але він вже змінив її геометрію. До появи FP-1 у достатніх кількостях Росія могла відчувати, що її стратегічна глибина – у безпеці. Склади боєприпасів у Підмосков’ї, нафтопереробні заводи за тисячу кілометрів від фронту, командні пункти в “безпечному” тилу – все це тепер під постійним тиском. Не теоретичним, а реальним: 100 дронів на добу, $55 000 кожен, із написами по-українськи.
Дрон, що долетів цієї ночі до Мосфільмівської – це не просто бойовий епізод і не просто символічна акція. Це матеріальне підтвердження того, що Україна збудувала щось, чого у 2022 році не існувало: власну далекобійну ударну промисловість. Зі своїми двигунами. Зі своїми антенами. Зі своєю фанерою.
І з написами, які прочитали в Москві.
Також цікаво:
