«Візитівкою» авіаційної промисловості Швейцарії є родина досить популярних на світовому ринку турбогвинтових навчально-бойових літаків виробництва фірми Pilatus. Її родоначальник РС-7 невдовзі святкуватиме 60-ліття, але й досі користується попитом. Від 2021 р. фірма-виробник розвиває вже третю генерацію РС-7, здобувши низку замовлень. Буквально днями надійшло чергове – від Бельгії. Тож є нагода придивитись детальніше до цього літака та його історії.
ЗМІСТ СТАТТІ:
Історія створення
Літак РС-7 розроблявся як модифікація поршневого навчально-тренувального літака Р-3. Прототип, обладнаний турбогвинтовим двигуном Pratt & Whiney Canada РТ6А-20 потужністю 550 к.с., здійснив перший політ 12 квітня 1966 р., але незабаром отримав серйозні ушкодження при посадці. Цей інцидент, а також відсутність інтересу з боку потенційних замовників призвели до призупинення програми. «Реанімували» проект у 1973 р., коли ПС Швейцарії знадобився навчально-тренувальний літак для заміни Р-3. 12 травня 1975 р. почались випробування нового прототипу РС-7 Turbo Trainer з двигуном РТ6А-25 потужністю 550 к.с. Крім силової установки, він відрізнявся від Р-3 новим крилом з інтегральними паливними баками, посиленим шасі (оскільки злітна маса зросла на 57%), новим ліхтарем кабіни і сучасною авіонікою. Тандемна кабіна не обладнувалась катапультними кріслами, але з 1984 р. такі крісла встановлювались на деяких експортних машинах. Літак має цілком металеву конструкцію і характеризується дуже чистими аеродинамічними формами.
ПС Швейцарії хотіли отримати «чистий» навчально-тренувальний літак, але фірма вирішила, що на світовому ринку більшим попитом буде користуватись літак, здатний використовуватись як легкий штурмовик. Тому конструкція крила РС-7 передбачає встановлення шести пілонів для підвіски озброєння загальною масою до 1040 кг (авіабомб, ПУ НАР, контейнерів з кулеметами і 20-мм гарматами). Прицільне обладнання представлене простим оптичним прицілом, який забезпечує застосування озброєння лише в простих метеоумовах.
Читайте також:
- Все про “пасажирський штурмовик” Cessna AC-208 Combat Caravan: Варіант літака ППО?
- Логістичний дрон К-МАХ: Американський досвід
В боях на різних континентах
Розрахунок на створення машини подвійного призначення виявився вірним – більшість покупців РС-7 з успіхом застосовували ці літаки в боях – насамперед, у протипартизанських операціях. Саме з такою метою придбали РС-7 перші клієнти – Болівія (24 літаки) і і Бірма (М’янма; 19 екземплярів). Болівійські «Турбо Трейнери» використовувались навіть як винищувачі – для перехоплення легких літаків наркоторговців. У цій країні в строю лишається лише два РС-7, М’янма ж продовжує експлуатацію 12 таких машин.
В 1980 р. 12 РС-7 надійшло до ПС Гватемали, які активно використовували їх у протиповстанських операціях. Зараз їх в строю вже не лишилось. У тому ж році почали отримувати РС-7 ще дві латиноамериканські країни. Мексика отримала загалом 88 таких літаків (повітряні сили цієї країни були найбільшим експлуатантом РС-7 у світі), якими укомплектували шість штурмових ескадрилей та школу бойового застосування авіації. На початку 1994 р. мексиканські РС-7 брали участь в придушенні повстання у штаті Чіапас. Зараз в строю ПС Мексики залишається приблизно два десятки таких літаків, інші ж замінені американськими машинами Т-6С+.
Чилі отримала десять РС-7. Ця країна стала єдиною, де «Турбо Трейнери» служать не у повітряних силах, а у ВМС. Літаки РС-7 в Чилі використовуються не лише як навчальні, але для патрулювання узбережжя та забезпечення пошуково-рятувальних операцій. В строю ескадрильї VT-1 залишається сім таких машин.
РС-7 знайшли застосування і з обох сторін фронту ірансько-іракської війни. Ірак з 1980 р. отримав 52 таких літаки. Вони застосовувались як легкі штурмовики. Іранські ж РС-7 (35 літаків, поставлених з 1983 р.) служили, головним чином, для підготовки пілотів.
В 1982 р. почалось постачання РС-7 ПС Анголи (27 літаків) і ОАЕ (31), у 1983-му – Малайзії (44). У тому ж році, нарешті, дійшла черга і до ПС Швейцарії, які отримали 40 літаків. На початку ХХІ ст. 28 швейцарських літаків пройшли модернізацію. Вони отримали нове обладнання кабіни – багатофункціональні індикатори, які замінили традиційні електромеханічні прилади. Модернізовані літаки позначаються NCPC-7 і експлуатуються авіаційною школою в Локарно спільно з більш сучасними РС-21, причому ПС Швейцарії розраховують залишати їх в строю аж до 2040 р.
16 літаків РС-7 у 1984 р. отримала Австрія. Зараз в строю навчальної АЕ в Цельтвегу залишається 12 літаків. Серед останніх покупців РС-7 були Нідерланди (13 одиниць у 1989 р.; модернізовані в Швейцарії у 2013-2018 рр.), Ботсвана (сім у 1990 р.), Уругвай (шість у 1992 р.). П’ять РС-7 у 1991 р. придбала Франція для випробувального центру CEV – це була частина іракського замовлення, не виконана через ембарго. Два колишніх французьких літаки потрапили до ПС Чаду, де використовуються як легкі штурмовики.
Друга генерація
В 1992 р. фірма «Пілатус» створила навчально-бойовий літак РС-7 МкІІ – комбінацію фюзеляжу й авіоніки РС-9 з крилом від РС-7. На машині встановлено двигун РТ6А-25С потужністю 700 к.с. Літак розроблявся під вимоги повітряних сил ПАР – вони й стали першим замовником. У 1994-1996 рр. в Південній Африці з машинокомплектів склали 60 літаків РС-7 МкІІ, які у ПС ПАР отримали назву «Астра». Починаючи з 2009 р. 35 машин пройшли модернізацію із заміною авіоніки. Чотири РС-7 МкІІ отримав Бруней, 31 – Малайзія, п’ять – Ботсвана.
Два літаки РС-7 МкІІ поставили у Мексику, однак здобути більше замовлення від цієї країни не вдалось. Натомість справжнім проривом став індійський контракт. Повітряні сили цієї країни, втративши надію довести до прийнятної кондиції в розумний термін власний турбогвинтовий навчальний літак НТТ-40, замовили одразу 75 РС-7 МкІІ. Уся ця партія була поставлена до кінця 2015 р. Розглядалась можливість додаткової закупівлі ще 106 таких машин. Пізніше розмір другої партії скоротили до 38 літаків, але укладанню угоди завадив корупційний скандал.
Читайте також:
- Легкі винищувачі – корисна опція чи непотрібний ерзац?
- Ювілей легенди: 90 років з дня першого польоту “Харрікейна”
Третя генерація
В листопаді 2021 р. на авіашоу в Дубаї фірма «Пілатус» оголосила про розробку нового варіанту літака, названого РС-7 МкХ. Цікаво, що прототип РС-7 МкХ вперше піднявся в повітря ще в серпні 2019 р., однак фірма упродовж двох років не афішувала його появу. Ймовірно, менеджмент «Пілатуса» не бажав створювати внутрішню конкуренцію важчому (і дорожчому) літаку РС-21. Про РС-7 МкХ оголосили після того, коли стало зрозумілим, що й такому легшому літакові буде місце на ринку. Підтвердження тому – випадок з Францією, яка слідом за РС-21 замовила і РС-7 МкХ.
Від РС-7 МкІІ він успадкував планер, причому розробник рекламує консервативну суцільнометалеву конструкцію (на противагу дедалі більш популярним композитним літакам) як перевагу. За словами представників фірми, вона є оптимальною з точки зору міцності і надійності для навчального літака – адже курсанти на початкових етапах навчання нерідко здійснюють жорсткі посадки з високою вертикальною швидкістю. Єдина помітна зміна у планері – вінглети на кінцях крила.
Основні відмінності від попередньої версії полягають у авіоніці. Кожна кабіна устаткована трьома великими багатофункціональними дисплеями, завдяки чому спосіб відображення інформації максимально наближений до того, що застосовується у сучасних бойових літаках. В кабінах встановлені катапультні крісла фірми Martin-Baker.
В комплексі з РС-7 МкХ пропонується наземна система підготовки (Ground Based Training System, GBTS). Окрім перевірених тренажерів та комп’ютерних систем, GBTS тепер включає новітні технології – доповнену реальність (AR), віртуальну реальність (VR) та змішану реальність (MR).
Першим покупцем РС-7 МкХ стали Нідерланди. Про вибір цього літака (для заміни старих РС-7) оголосили 14 жовтня 2024 р., а контракт був підписаний в лютому наступного року. Ним передбачена поставка з першого кварталу 2027 р. восьми літаків і двох наземних тренажерів. Планується, що одночасно в строю знаходитиметься шість машин, одна буде в резерві, а ще одна – проходитиме технічне обслуговування. Сумарний річний розрахунковий наліт літаків становитиме 2150 годин, а ще 2650 годин додасть робота на тренажерах.
Одразу ж слідом за Нідерландами, в грудні 2024 р. оголосила про свій вибір Франція. В рамках програми Mentor 2 вона замовила 22 літаки РС-7 МкХ (для заміни Cirrus SR20 і Grob 120A) та 12 тренажерів (але не швейцарських, а французьких – фірми Exail). Експлуатацію літаків забезпечуватиме фірма Babcock France, яка надаватиме послуги з підготовки майбутніх пілотів для повітряно-космічних сил і військово-морських сил Франції.
Останнім наразі покупцем РС-7 МкХ є Бельгія. 7 листопада 2025 р. її уряд схвалив придбання 18 цих літаків, які замінять 55-літні Marchetti SF-260. Вочевидь, закупівля буде реалізована за схемою приватно-державного партнерства: літаки експлуатуватиме приватна фірма, а уряд Бельгії сплачуватиме щороку 40 мільйонів євро (з розрахунку двадцятилітнього терміну служби) за її послуги. А в наступній статті читайте про новіший РС-9.
Читайте також:
