17 грудня 2025 року варшавське підприємство Draco Aircraft оприлюднило проєкт військового варіанту літака Wilga Draco, представивши потенційні конфігурації озброєння та запропонований спектр застосувань. Таким чином, з’явилась надія знову побачити в серійному виробництві літак без перебільшення культовий – причому не тільки у цивільному, але й у військовому варіанті.
ЗМІСТ СТАТТІ:
Трохи історії
Легкий багатоцільовий літак PZL-104 Wilga був створений у 1960 році в конструкторському бюро авіазаводу WSK Okęcie у Варшаві під керівництвом Ришарда Орловскі. Машина задумувалась як спортивна чотиримісна, призначена для буксирування планерів і тренувань парашутистів. Літак мав крило високого розташування з розвинутою механізацією і триопорне шасі з хвостовим колесом.
Прототип Wilga 1, оснащений опозитним двигуном польської розробки PZL WN-6RB потужністю 195 к.с., здійснив свій перший політ 24 квітня 1962 року. Упродовж кількох років літак удосконалювався – потрібно було підвищити міцність конструкції і замінити двигун, бо WN-6RB страждав від перегріву при польоті на малій швидкості, і усунути цю ваду ніяк не вдавалось. 31 грудня 1965 року вперше піднявся в повітря літак Wilga 3, на якому встановили зіркоподібний двигун повітряного охолодження АІ-14Р потужністю 260 к.с. Спроєктований в Запоріжжі під керівництвом Олександра Івченка, він виготовлявся за ліцензією в Польщі. Важливим було те, що двигун АІ-14 був редукторним і пристосованим до низькообертового повітряного гвинта винятково великого діаметра (265 см, із високою статичною тягою), що забезпечило дуже добрі характеристики (літак набув якостей короткого зльоту і посадки – STOL) та відмінні результати під час буксирування планерів.
Wilga 3 був випущений малою серією, після чого було здійснено перепроєктування шасі: збільшено колію коліс з 2,12 м до 2,83 м та посилено стійки шасі, а також внесено низку інших незначних змін. Новий літак отримав позначення PZL-104 Wilga 35 і був облітаний 29 червня 1967 року, після чого пішов у серійне виробництво. Базовий варіант Wilga 35А призначався для аероклубів, Wilga 35P був літаком зв’язку і відрізнявся тільки браком гаку для буксирування планерів. З 1978 року випускався сільськогосподарський варіант Wilga 35R, обладнаний баком для хімікатів місткістю 300 л.
Wilga активно експортувався, причому не тільки до соціалістичних країн (головно, до СРСР, де використовувався в аероклубах ДТСААФ), але й на Захід. Цьому сприяла поява у 1979 році варіанту Wilga 80, сертифікованого за американськими нормами FAR. Такі літаки продавались до США і Канади.
В середині 1990-х років конструкція літака була оновлена – встановлений опозитний двигун Lykoming американського виробництва, модифіковане крило і поліпшена аеродинаміка. Літак випускався з 1998 року як PZL-104M Wilga 2000. Остання модернізація пройшла у 2005 році, коли з’явився PZL-104MА Wilga 2000 зі зміненою аеродинамікою і сучасним бортовим обладнанням.
Випуск літаків завершився 2008 року. Загалом виготовили 997 екземплярів PZL-104 – тобто, Wilga став наймасовішим літаком польської конструкції за всю історію авіаційної промисловості Польщі. З цієї кількості переважна більшість – 935 літаків – виготовили у варіантах Wilga 35 і 80. Крім цивільних експлуатантів, такі літаки потрапили і до війська. Польська військова авіація у 1971-1976 роках отримала 27 Wilga 35P, які використовувались як літаки зв’язку до 1993 року. А у 2000-х роках прикордонна служба Польщі отримала чотири патрульні літаки PZL-104MF Wilga 2000, обладнані тепловізорами.
Читайте також:
- Все про три генерації РС-7 – родоначальника родини турбогвинтових літаків фірми Pilatus
- Rafale для України: Який це літак і що з цього може вийти?
Bush plane
Літаки Wilga 80 і Wilga 2000 у США і Канаді досить широко застосовувались для переробки у «літаки для бушу» (Bush plane), пристосовані для експлуатації у віддалених районах з непристосованих майданчиків. Як правило, при цьому встановлюється потужніший двигун з відповідним гвинтом, колеса великого діаметру з пневматиками низького тиску, посилюється шасі тощо. Літак набуває характеристик hyperSTOL – ультракороткого старту і посадки. Одну з найбільш радикальних переробок в такому стилі реалізував Майк Пейті. Його літак PZL-104 Draco Turbine Wilga (перероблений з останнього серійного PZL-104MА Wilga 2000) має турбогвинтовий двигун Pratt & Whitney PT6A-28 потужністю аж 680 к.с., чотирилопатевий гвинт діаметром 259 см, модифіковані крило, елерони, закрилки, хвостове оперення та шасі. Літаку потрібно всього 30 м смуги для зльоту і 25 м для посадки, а мінімальна швидкість звалювання становить 56 км/год.
9 вересня 2024 року Airbus Poland – нинішній власник авіазаводу, де випускались «Вільги», – продав заснованій у 2023 році у Варшаві компанія Draco Aircraft усі права на виробництво цих літаків. Фірма має намір розгорнути виробництво значно модернізованого варіанта «Вільги» на основі літака Майка Пейті. З конструктором теж досягнуто угоди про права на його проєкт.
Озброєний варіант
Як стало відомо нині, конструкцію Wilga Draco було спроєктовано як універсальну платформу подвійного призначення – для цивільних і військових цілей. Оприлюднені виробником нові дані та ескізи показують, що літак може бути сконфігурований для виконання завдань розвідки, патрулювання кордонів, підтримки операцій спеціальних сил, а також протидронових місій, адаптуючись до обраних користувачем завдань за мінімального часу переконфігурації.
Військова версія Draco базується на цивільній платформі, сертифікованій EASA та FAA, на якій передбачається інтеграція озброєння, електронно-оптичних систем спостереження, а також сучасних систем зв’язку й навігації. Основними особливостями військової версії є: здатність нести озброєння, що підвішується на чотирьох вузлах під крилом; можливість швидкої зміни конфігурації для виконання одного із завдань у сфері розвідки, логістики або бойової підтримки; опція використання режиму автономного (безпілотного) польоту або польоту з пілотом на борту.
Серед представлених на презентації варіантів озброєння – «важкий» для ударів по наземних цілях (ракети класу Hellfire або баражувальні боєприпаси, контейнери з 20-мм гарматами або 12,7-мм кулеметами) і «легкий», оптимізований для перехоплення дронів (дві семизарядні пускові установки для 70-мм ракет з лазерним наведенням, опціонально додатково – контейнери з 20-мм гарматами або 12,7-мм кулеметами).
Аналіз кожного літака подібного класу ми мимоволі робимо, «приміряючи» його до актуальних потреб України – тобто, боротьби з «шахедами». Як в такій ролі міг би проявити себе Wilga Draco? Серед безперечних переваг – можливість базуватись практично де завгодно, неприв’язаність до аеродромів. Також плюс – обіцяний склад бортового обладнання, як оглядово-прицільного, так і комунікаційного. Поряд з цим, простежується й потенційна вада – мала тривалість польоту. Розрахункові льотні дані Wilga Draco наразі не опубліковані, але потужний двигун в поєднанні з невеликим планером, у якому не вдасться розташувати достатньо місткі паливні баки, однозначно свідчить про порівняно невелику тривалість польоту. Вона ще більше зменшиться через підвіску озброєння. А мисливець за «шахедами» в наших реаліях має знаходитись в повітря годинами.
Читайте також:
