Польща готується до масштабного посилення захисту свого східного кордону, роблячи ставку на комплексну систему протидії безпілотникам. Протягом наступних 2 років укріплення на кордоні з Білоруссю та російським ексклавом Калінінград (окупований росією Кенігсберг) мають отримати нові елементи протиповітряної оборони, загальна вартість яких, за попередніми оцінками, перевищить €2 млрд, що еквівалентно приблизно $2,35 млрд. Йдеться про поєднання засобів електронної війни з радарами, артилерійськими системами та ракетними компонентами, які можна оперативно розгортати у періоди зростання загроз.

В інтерв’ю британському виданню The Guardian заступник міністра національної оборони Польщі Цезар Томчик повідомив, що перші елементи нової системи можуть запрацювати вже через 6 місяців або навіть раніше, тоді як повне розгортання триватиме до 24 місяців. За його словами, станом на 23 грудня 2025 року на кордоні з Білоруссю вже встановлено окремі засоби протидії безпілотникам, хоча офіційно не підтверджено, чи є вони частиною тієї ж програми.
Як держава, що безпосередньо межує з Україною, Польща перебуває на передовій сучасного протистояння між НАТО та росією. Країна активно оновлює свої збройні сили, поступово відмовляючись від техніки радянського зразка часів Варшавського договору. На початку року з експлуатації було виведено літаки Су-22, а винищувачі МіГ-29 наближаються до завершення служби. У 2026 році Польща очікує на перші F-35A Lightning II, які у ВПС країни отримали назву Husarz. Паралельно тривають закупівлі ударних вертольотів AH-64E Apache та тисяч одиниць броньованої техніки для сухопутних військ.

Практичну загрозу з боку безпілотників Польща відчула у вересні, коли порушення повітряного простору країни російськими дронами спричинило негайну реакцію сил НАТО. До польських F-16 тоді приєдналися нідерландські F-35A, розгорнуті в межах місії Baltic Air Policing, і кілька безпілотників було знищено. Прем’єр-міністр Дональд Туск охарактеризував цей інцидент як «масштабну провокацію».
Хоча той випадок стався поблизу кордону з Україною, у Варшаві вважають, що найуразливішими залишаються напрямки з боку Калінінграда та Білорусі, яка є ключовим союзником росії. Саме ці ділянки розглядаються як найімовірніші маршрути для потенційної прямої атаки, тому їх укріплення протягом останнього десятиліття постійно посилювалося і нині цей процес суттєво прискорюється.
Традиційні інженерні загородження на кшталт ровів чи бетонних перешкод ефективні проти наземної техніки, але майже не впливають на масове застосування дешевих дронів, які можуть виконувати розвідку або завдавати ударів. Оснащені вибухівкою, такі апарати здатні проривати оборонні рубежі і створювати умови для подальших дій сухопутних сил. Саме для нейтралізації таких загроз і призначена нова система.
Цезар Томчик наголосив, що окремі компоненти застосовуватимуться лише у виняткових ситуаціях. «Деякі з них призначені для використання лише в екстремальних умовах або в умовах війни. Наприклад, ці багатоствольні кулемети важко використовувати в мирний час, тому що все, що піднімається, має опуститися». Водночас засоби радіоелектронної боротьби та глушіння сигналів, за його словами, стануть більш постійним елементом прикордонної інфраструктури і забезпечуватимуть безперервний моніторинг.

Польська влада не вважає повномасштабну традиційну війну в Європі неминучою доти, доки Україна стримує агресію, однак попереджає про ризики провокацій і диверсій. росію вже неодноразово звинувачували в саботажі критичної інфраструктури в різних країнах Європи, а також у використанні безпілотників, що призводили до тимчасового закриття аеропортів та авіабаз.
Фінансування проєкту планується здійснювати за рахунок програми SAFE, ініційованої Європейським Союзом на початку 2025 року. В її межах передбачено фонд у €150 млрд для надання позик державам членам з метою збільшення оборонних витрат, спільних закупівель озброєнь та захисту критичної інфраструктури. До програми отримують доступ також країни Європейської асоціації вільної торгівлі, Україна та близькі партнери ЄС, включно з Великою Британією, Японією та Канадою.
Читайте також:
- Ювілей легенди: 90 років з дня першого польоту “Харрікейна”
- Україна та Польща створять Спільну робочу групу з безпілотних авіаційних систем
Джерело: TheAviationist






