30 квітня 2026 року компанія Tusas Havacilik Ve Uzay Sanayi (Turkish Aerospace Industries – ТАІ) оголосила про передачу Командуванню армійської авіації сухопутних військ Туреччини першого багатоцільового гелікоптера T625 Gökbey. Створення цієї машини є черговим прикладом динамічного розвитку турецької авіаційної промисловості.
ЗМІСТ СТАТТІ:
Досвід та уніфікація
Витоки програми Т625 лежать у проєкті Т129 АТАК – локалізованому і суттєво допрацьованому ударному гелікоптері італійського походження А129 Mangusta. Компанія ТАІ після кількох років допрацювання почала випуск серійних Т129 у 2014 р. і зараз постачає такі гелікоптери не тільки сухопутним військам і жандармерії Туреччини, але й на експорт (до Філіппін, Нігерії, Сомалі, Бангладеш).
З серпня 2017 р. велося проєктування гелікоптера Т629, який позиціонувався як дальший розвиток Т129. Якщо останній має зліту масу близько 5 т, то Т629 приблизно на тонну важчий. За рахунок цього планувалося розширити склад бортового обладнання і збільшити боєкомплект. Макет Т629 був продемонстрований в червні 2020 р., а в лютому 2021 р. фірма-розробник показала макет електричного безпілотного варіанта цього гелікоптера. Однак відтоді жодних суттєвих новин щодо розвитку програми створення Т629 не публікувалось. Вочевидь, керівництво фірми ТАІ визнало пріоритетним інший проєкт ударного гелікоптера – Т929 АТАК-2. Ця машина належить до більш важкого, 10-тонного класу.
Т629 мав бути уніфікованим за ключовими вузлами (двигуни, трансмісія) з героєм нашої розповіді – багатоцільовим гелікоптером Т625. Останній, на відміну від Т629, вдалось довести до серійного виробництва.
Історія і конструкція
Компанія Turkish Aerospace Industries розпочала попередні проєктні дослідження багатоцільового гелікоптера у 2010 р. Повномасштабна розробка Т625 стартувала у 2013 р., коли Секретаріат оборонної промисловості підписав контракт із TAI на розробку багатоцільового вертольота класу 6 тонн для наземних операцій. До розробки залучили низку підрядників, зокрема, турецька фірма Alp Aviation відповідає за виробництво шасі, редуктора і динамічних компонентів, а іспанська CESA була обрана постачальником гідравлічних систем.
Гелікоптер Т625 побудований за класичною одногвинтовою схемою. Він розрахований на перевезення 14 осіб, включно з двома членами екіпажу.
На першому етапі гелікоптер Т625 комплектується двома двигунами LHTEC CTS800. Виріб цей (американського виробництва) добре відомий у Туреччині – CTS800 встановлюється на ударних гелікотерах T129. Паралельно компанія TUSAŞ Engine Industries розробляла для T625 вітчизняний двигун нової генерації TEI TS1400. Перший TS1400 був готовий в грудні 2020 р., а на серійні Т625 ці двигуни встановлюватимуться з 2027 р.
T625 має найсучасніше бортове обладнання, причому турецького виробництва. Він оснащений чотиривісною двократно резервованою автоматичною системою керування польотом, а також «скляною» кабіною виробництва ASELSAN із двома великими сенсорними інтегрованими дисплеями місії (8×20 дюймів) і двома сенсорними блоками введення даних Touch Command Control Units (8×10 дюймів).
Читайте також:
- Все про Proteus – автономний гелікоптер, що змінює майбутнє авіації
- «Тигри» з Австралії: Чи стане австралійське фіаско шансом для України
Служба і перспективи
Перший з чотирьох прототипів Т625 здійснив перший політ 6 вересня 2018 р. Від цього моменту до передачі замовникові першого серійного гелікоптера пройшло понад шість років. 29 жовтня 2024 р. перший з п’яти замовлених Т625 отримала жандармерія. До початку цього року жандармерія вже отримала всі замовлені машини. Крім того, нещодавно першу машину у варіанті медичної евакуації отримало міністерство охорони здоров’я Туреччини. Наразі обсяг замовлень на Т625 становить скромних 33 екземпляри. Найбільше – 15 – замовили сухопутні війська. П’ять придбала жандармерія, чотири – повітряні сили і по три – берегова охорона, Генеральна дирекція безпеки і міністерство охорони здоров’я. Однак потреби Туреччини значно більші, і в перспективі кількість замовлень на Т625 може перевищити 100 екземплярів.
В армійській авіації Gökbey має замінити застарілі машини UH-1H Iroquois та їхні італійські «клони» АВ205. Отримувачем першого армійського гелікоптера Т625 стала 2-га рота 1-го батальйону 3-го полку армійської авіації, що базується в Ізмірі-Газіемірі. Цього року має надійти й другий екземпляр. Вочевидь, військо не поспішає з закупівлями Gökbey, очікуючи початку випуску гелікоптерів з вітчизняними двигунами.
Якими ж є перспективи для Т625? Тільки армійська авіація Туреччини має близько 120 застарілих багатоцільових гелікоптерів, які потребуватимуть заміни найближчими роками. Не усі вони будуть замінені саме на Gökbey. Річ у тім, що в Туреччині з 2021 р. випускається гелікоптер важчого, десятитонного класу – Т70, тобто локалізована версія Sikorsky S-70. Щоправда, досі збройні сили отримали заледве десяток таких машин зі 109 запланованих. Тож у Т625, легшого і більш економічного в експлуатації, є усі шанси стати основним багатоцільовим гелікоптером збройних сил.
На зовнішніх ринках Т625 матиме у своєму класі сильного конкурента, який вже здобув серйозні позиції – італійського AW139. Потенційною перевагою турецької машини може стати повна локалізація (у варіанті з двигунами TS1400), що зробить експорт Т625 незалежним від політики адміністрації США. Нагадаю, що свого часу саме заборона США не дозволила Туреччині реалізувати вигідний контракт з Пакистаном на гелікоптери Т129 (з американськими двигунами CTS800).
Читайте також:
