Сьогодні поговоримо про нові мобільні системи ППО TRIDON Mk2 від BAE Systems Bofors, які найближчим часом мають надійти на озброєння ЗСУ. Вони допомагатимуть нам у боротьбі з безпілотниками, крилатими ракетами, гелікоптерами та ударною авіацією.
Також цікаво: Mission Control: Як Україна створює єдиний цифровий мозок війни дронів
ЗМІСТ СТАТТІ:
Що про це відомо?
Стало відомо, що Швеція та Данія протягом найближчого року поставлять Україні замовлені у лютому 2025 року комплекси протиповітряної оборони TRIDON Mk2 від BAE Systems Bofors. Про це повідомив міністр оборони Швеції Пол Йонсон.
За його словами, поставки охоплюватимуть не лише самі артилерійські системи, а й повний комплект супутніх компонентів. Туди ввійдуть засоби виявлення та управління, запасні частини, а також боєприпаси, необхідні для повноцінної експлуатації комплексів.
Фінансування закупівлі TRIDON Mk2 взяла на себе Швеція, виділивши на ці цілі 2,1 мільярда шведських крон, що еквівалентно приблизно $190 млн. Данія, зі свого боку, ухвалила рішення розширити участь у проєкті, профінансувавши додаткову закупівлю гармат TRIDON і пакету модернізаційного обладнання на суму 480 мільйонів шведських крон (близько $43 млн). У шведському оборонному відомстві зазначають, що цей обсяг відповідає оснащенню одного повноцінного зенітного батальйону.
Окремо наголошується, що Швеція готова оперативно замовляти додаткові системи TRIDON у разі, якщо до ініціативи приєднаються інші країни-партнери. Це відкриває можливості для масштабування постачань і прискореного посилення української протиповітряної оборони.
Цікаво також: Зброя української перемоги: Керовані авіабомби AASM/HAMMER
Мобільна артилерійська ППО нового покоління
У сучасному безпековому середовищі, де повітряні загрози змінюються швидше, ніж встигають оновлюватися доктрини протиповітряної оборони, мобільні системи ППО дедалі частіше виходять на перший план. Вони стають критично важливим інструментом захисту не лише військових підрозділів на передовій, а й тилової інфраструктури, логістичних вузлів та об’єктів цивільного призначення. Саме в цьому сегменті формується попит на відносно прості, мобільні та економічно виправдані рішення, здатні ефективно протидіяти масовим повітряним атакам.

Однією з найцікавіших і найбільш перспективних розробок останніх років є TRIDON Mk2. Це мобільна зенітна артилерійська система, створена шведським підрозділом BAE Systems Bofors. Вперше публічно представлена у 2024 році, ця система позиціонується як відповідь на зростаючу загрозу безпілотних літальних апаратів, крилатих ракет і низьколітних цілей, проти яких використання дорогих ракетних комплексів часто є економічно невиправданим.
TRIDON Mk2 фактично заповнює нішу між високовартісними ракетними системами ППО та спрощеними антидроновими засобами ближньої дії. Завдяки поєднанню сучасної 40-мм автоматичної гармати, програмованих боєприпасів і цифрової системи управління вогнем, комплекс пропонує збалансоване рішення з точки зору ефективності, вартості пострілу та мобільності. Окремо варто підкреслити універсальність системи, яка здатна працювати не лише по повітряних цілях, а й по наземних об’єктах, виконуючи функції вогневої підтримки.
Особливої актуальності TRIDON Mk2 набуває в контексті сучасних конфліктів високої інтенсивності, зокрема російсько-української війни. Масоване застосування дешевих ударних та розвідувальних БПЛА, а також спроби перевантажити систему ППО кількістю цілей, змушують шукати рішення, де вартість перехоплення не перевищує ціну самої загрози. Саме тут артилерійські системи нового покоління з програмованими боєприпасами виглядають дедалі більш раціональним вибором.
У цій статті ми детально розглянемо передумови створення TRIDON Mk2, її технічні характеристики, ключові компоненти, тактичні можливості та потенційні сценарії застосування, а також оцінимо перспективи цієї системи на світовому ринку озброєнь, спираючись на відкриті дані станом на початок 2026 року.
Також цікаво: Зброя української перемоги: ЗРК Tempest з ракетами AGM-114L Longbow Hellfire
Історія розвитку та створення системи
Роботи над TRIDON Mk2 розпочалися на початку 2020-х років як пряма відповідь на стрімке зростання загрози з боку безпілотних літальних апаратів та інших низьковисотних цілей. Масове застосування дешевих дронів-камікадзе й розвідувальних БПЛА продемонструвало обмежену економічну доцільність використання дорогих зенітних ракет для їх перехоплення, що змусило провідних виробників ППО повернутися до концепції артилерійських систем нового покоління.
Ініціатором проєкту виступила BAE Systems Bofors. Це шведський підрозділ британського оборонного концерну, який розпочав розробку за власні кошти, спираючись на багаторічний досвід створення морських артилерійських систем. В основу TRIDON Mk2 лягли напрацювання, перевірені у флотських установках калібру 40 мм, адаптовані до наземного мобільного формату з урахуванням сучасних вимог до автоматизації, точності та швидкості розгортання.
Перший повноцінний прототип TRIDON Mk2 був публічно представлений на міжнародній виставці озброєнь Eurosatory 2024 у Парижі. Саме там система отримала неофіційне визначення як “легенда, що відродилася”. Своєрідний прозорий натяк на культову 40-мм гармату Bofors, яка перебуває на озброєнні різних армій світу ще з 1930-х років, але в принципово новому технологічному виконанні.

У тому ж 2024 році BAE Systems уклала контракт зі Шведським агентством оборонних матеріалів (FMV) на адаптацію системи до вимог сухопутних військ Швеції. Наприкінці року був завершений перший технологічний демонстратор, а вже в середині 2025-го TRIDON Mk2 пройшла цикл випробувань на полігонах у Швеції. Під час тестів система продемонструвала ефективність проти широкого спектра цілей. Зокрема безпілотників літакового та роторного типу, включно з комерційними платформами на кшталт DJI Phantom, які за своїми характеристиками близькі до БПЛА, масово застосовуваних у війні проти України. Окремо перевірялась здатність ураження наземних цілей, що підтвердило універсальність комплексу.
Загалом історія створення TRIDON Mk2 добре ілюструє сучасний тренд у розвитку ППО. Тепер ставка робиться не на радикально нові концепції, а на глибоку модернізацію перевірених рішень із впровадженням цифрових систем управління, сучасних сенсорів та програмованих боєприпасів. Такий підхід забезпечує системі високу адаптивність і робить її релевантною в умовах швидкої еволюції повітряних загроз.
Також цікаво: Зброя української перемоги: Важка крилата ракета “Фламінго”
Основні компоненти системи
TRIDON Mk2 – це сучасна самохідна зенітна артилерійська система ближньої та середньої дії, розроблена шведським підрозділом BAE Systems Bofors. Комплекс призначений для прикриття військових підрозділів, тилових районів і об’єктів критичної інфраструктури від широкого спектра повітряних загроз – від безпілотних літальних апаратів і крилатих ракет до вертольотів і літаків на малих висотах. Додатково система може ефективно застосовуватися по наземних цілях, зокрема легкоброньованій техніці та живій силі противника.

В основі TRIDON Mk2 лежить перевірена десятиліттями 40-мм артилерійська платформа Bofors, доповнена сучасною системою управління вогнем, цифровими сенсорами та програмованими боєприпасами. Таке поєднання забезпечує високу точність, мобільність і порівняно низьку вартість перехоплення цілей. Залежно від типу боєприпасів, характеру цілі, конфігурації сенсорів і рельєфу місцевості ефективна дальність ураження може сягати до 12 км.
Ключовою особливістю TRIDON Mk2 є її модульна архітектура. Система може інтегруватися з іншими елементами протиповітряної оборони. Зокрема з радарами типу Saab Giraffe 1X, командно-штабними та C2-рішеннями класу SHORAD або працювати автономно. Передбачена можливість дистанційного керування, що підвищує живучість комплексу та безпеку розрахунку. У мережевій конфігурації кілька установок можуть об’єднуватися для прикриття великих територій.
Давайте розберемось більш детально.
Також цікаво: Літак А-60: радянська мрія про лазерну зброю в небі
Шасі та платформа
TRIDON Mk2 є повністю самохідною системою, змонтованою на вантажному шасі з метою забезпечення високої оперативної мобільності. Базовим варіантом вважається 6×6 вантажівка Scania Gryphus або інша платформа сімейства Scania з плоскою рамою, придатна для руху як дорогами загального користування, так і пересіченою місцевістю.
Модульна конструкція дозволяє встановлювати артилерійський модуль не лише на колісне шасі, а й на напівстаціонарні або стаціонарні позиції – залежно від потреб замовника.

Ключовими особливостями конструкції є можливість керування з кабіни або дистанційно з укриття, швидке розгортання та згортання комплексу. Це дозволяє TRIDON Mk2 оперативно переміщуватися та змінювати позиції. Важливим фактором також є інтеграція кількох установок у єдину мережу ППО.
Такий підхід робить TRIDON Mk2 придатною як для супроводу маневрених підрозділів, так і для оборони важливих об’єктів у тилу.
Артилерійська установка
Основним озброєнням TRIDON Mk2 є 40-мм автоматична гармата Bofors 40 Mk4. Це глибоко модернізований розвиток класичної платформи L/70, яка протягом десятиліть залишалася еталоном у сегменті зенітної артилерії. Фактично йдеться не про чергову модернізацію, а про логічне завершення понад 90-річної еволюції гармат Bofors, адаптоване до умов сучасної війни з її домінуванням безпілотників, високою маневреністю цілей і вимогами до точності першого пострілу.

Гармата встановлена на повністю стабілізованій дистанційно керованій башті з електричними приводами наведення по азимуту та куту піднесення. Башта (купола) важить 2300 кг, має посилений дах і знижений профіль для відповідності шведським нормам дорожнього руху. Така конфігурація дозволяє вести прицільний вогонь не лише з підготовленої позиції, а й після швидкого розгортання або навіть з обмежено стабілізованої платформи. Електроприводи забезпечують високу швидкість та плавність наведення, що критично важливо при роботі по малорозмірних і швидких повітряних цілях, зокрема БПЛА та крилатих ракетах.
40-мм калібр є свідомим компромісом між уражаючою дією, дальністю та економічною ефективністю. На відміну від менших калібрів, він дозволяє застосовувати програмовані боєприпаси з повітряним підривом і створювати щільне поле уламків, значно підвищуючи ймовірність ураження навіть при непрямому попаданні. Водночас система залишається значно дешевшою в експлуатації, ніж ракетні комплекси ППО.
Ключові бойові характеристики гармати включають:
-
калібр 40 мм, оптимізований для боротьби з повітряними цілями малого та середнього розміру;
-
повний круговий обстріл на 360° по азимуту без мертвих зон;
-
великі кути піднесення, що дозволяють ефективно працювати по цілях на малих і середніх висотах;
-
високу точність завдяки стабілізації, цифровій системі управління вогнем і сучасним сенсорам;
-
можливість ведення як коротких прицільних черг, так і тривалішого вогню для створення зони ураження.
Важливою складовою є автоматизована система подачі боєприпасів, інтегрована безпосередньо з системою управління вогнем. Вона дозволяє оператору миттєво змінювати тип снарядів залежно від характеру цілі. Наприклад, переходити з програмованих осколкових боєприпасів для боротьби з БПЛА на бронебійні для ураження наземних цілей. Це відбувається без зупинки вогню і без втрати темпу бою, що є критично важливим під час відбиття масованих атак або роботи в умовах швидкої зміни обстановки.
Також цікаво: Все про P1-Sun – український дрон-перехоплювач від SkyFall
Боєприпаси
Однією з ключових переваг TRIDON Mk2 є використання програмованих 40-мм боєприпасів Bofors 3P (Pre-fragmented, Programmable, Proximity-fuzed “Попередньо фрагментований, програмований, із синхронізацією поблизу”). Кожен снаряд важить 2,5 кг, містить 0,975 кг вибухівки. Перед пострілом він програмується системою управління вогнем для оптимального режиму ураження конкретної цілі.

Ключовими можливостями боєприпасами є повітряний підрив над ціллю з формуванням хмари уламків, контактний та наближувальний режими. Також є можливість ефективно працювати по маневрених та малорозмірних цілях та чергувати різні типи боєприпасів в одному залпі.
Орієнтовна вартість базового снаряда становить близько $27, що робить артилерійське перехоплення в рази дешевшим за застосування зенітних ракет і критично важливим у боротьбі з масовими атаками дронів. Значний боєзапас забезпечує тривалу автономну роботу без негайного перезаряджання.
Система керування вогнем
TRIDON Mk2 оснащена сучасною системою управління вогнем Hawkeye Air Defence (AD) від британської компанії Chess Dynamics, яка глибоко інтегрована в цифрову архітектуру BAE Systems і є одним із ключових елементів бойової ефективності комплексу. Саме ця система перетворює класичну зенітну артилерію на мережево-орієнтований засіб протиповітряної оборони нового покоління.
Hawkeye AD забезпечує повну автоматизацію бойового циклу. Від первинного виявлення цілі та її класифікації до супроводу, розрахунку траєкторії й відкриття вогню. Оператор у цьому ланцюгу виконує радше контрольну та підтверджувальну функцію, що суттєво знижує навантаження на розрахунок і мінімізує вплив людського фактора в умовах інтенсивних повітряних атак.

Система працює з тривимірними даними в реальному часі, поєднуючи інформацію від власних оптико-електронних сенсорів, зовнішніх радарів і командних пунктів. Це дозволяє формувати актуальну повітряну обстановку з точним визначенням координат, швидкості та напрямку руху цілей, що критично важливо при перехопленні маневрених БПЛА або крилатих ракет на малих висотах.
Однією з сильних сторін Hawkeye AD є універсальність у роботі з різними типами ефекторів. Система підтримує всі наявні 40-мм боєприпаси, включно з програмованими снарядами, автоматично підбираючи оптимальний режим підриву залежно від типу цілі. Фактично рішення про те, як саме уражати конкретний об’єкт, прямим влучанням, повітряним підривом чи створенням зони уламкового ураження, приймається системою за частки секунди.
TRIDON Mk2 може працювати як повністю автономно, так і в складі мережі ППО. В автономному режимі комплекс здатний самостійно виявляти, супроводжувати й уражати цілі, що робить його особливо цінним для захисту об’єктів у віддалених районах або в умовах порушеного зв’язку. У мережевій конфігурації система інтегрується з зовнішніми радарами, системами управління боєм і командно-штабними пунктами.
Висока швидкість реакції є ще одним критичним параметром Hawkeye AD. Система здатна оперативно перемикатися між цілями, працювати в умовах насиченої повітряної обстановки та ефективно реагувати на масовані атаки, коли кількість загроз перевищує можливості традиційних ППО. Це особливо актуально в сценаріях застосування роїв дронів або комбінованих ударів з використанням БПЛА та крилатих ракет.
Сенсори та оптоелектроніка
Оптоелектронна система вогневого контролю є одним із ключових елементів бойової ефективності TRIDON Mk2 і фактично формує “очі” комплексу на полі бою. У типовій конфігурації використовується багатоканальна оптикоелектронна станція на базі Hawkeye від Chess Dynamics, інтегрована в єдину цифрову архітектуру системи управління вогнем. Вона забезпечує цілодобове виявлення, супровід і ідентифікацію цілей незалежно від освітлення та більшості погодних умов.
Оптоелектронний модуль поєднує кілька сенсорів: денну телевізійну камеру високої роздільної здатності для точної ідентифікації, тепловізійний канал для роботи вночі та в умовах задимлення або туману, а також лазерний далекомір для точного визначення дальності. Усі сенсори змонтовані на швидкодіючій стабілізованій платформі, що дозволяє вести супровід навіть маневрених цілей на високих кутових швидкостях.

TRIDON Mk2 спроєктована з розрахунком на тісну інтеграцію з радарними засобами, зокрема з легким 3D‑радаром Saab Giraffe 1X. Цей радар забезпечує круговий огляд повітряного простору та здатний виявляти повітряні цілі на дистанціях до 75 км, залежно від їх ефективної відбивної поверхні та профілю польоту. Giraffe 1X спеціально оптимізований для боротьби з малорозмірними та низьколетючими цілями, включно з безпілотниками, що робить його ідеальним доповненням до артилерійської системи.
Окремої уваги заслуговує програмне забезпечення Grindstone, яке використовується для моделювання та аналізу бойової ефективності системи. Воно дозволяє відпрацьовувати різні сценарії повітряних атак, включно з масованими ударами та атаками роїв дронів, оцінюючи ймовірність ураження, витрати боєприпасів і оптимальні алгоритми розподілу цілей. Таке ПЗ використовується як на етапі проєктування та випробувань, так і для навчання розрахунків і адаптації системи до нових типів загроз.
Читайте також: Історія та досягнення SpaceX: Велика космічна пристрасть Ілона Маска
Можливості та переваги
TRIDON Mk2 ефективна проти широкого спектра загроз: від дешевих дронів типу Shahed-136 до крилатих ракет, вертольотів, штурмовиків і навіть бронетехніки. Її переваги:
- Економічність: Вартість пострілу – тисячі доларів, проти мільйонів за ракету Patriot
- Універсальність: Боротьба з повітряними та наземними цілями, включаючи самозахист
- Мобільність: Швидке переміщення, стрільба на ходу, стійкість до контрзаходів
- Масштабованість: Модульність дозволяє інтеграцію в мережу ППО, наприклад, з NASAMS або IRIS-T.

У випробуваннях система вражала 5-10 снарядами на ціль, демонструючи високу точність. За словами представників BAE Systems, TRIDON Mk2 “заповнює прогалину в НАТОвській ППО”, де дрони створюють нові виклики.
Також цікаво: Все про Project Suncatcher: Космічний експеримент Google
Недоліки
TRIDON Mk2 має низку суттєвих недоліків і обмежень (станом на початок 2026 року):
- Малий боєкомплект: лише 100 снарядів на борту (30 у основному магазині + 70 у запасному). При швидкострільності ~300 постр./хв система вичерпується за ~20-25 секунд інтенсивного вогню, тому може стати беззахисною проти рою дронів без негайної логістики.
- Обмежена кількість цілей одночасно: одна гармата ефективно працює лише по 1-2 цілях у вузькому секторі. При масованому нальоті (20-50+ дронів) потрібна велика кількість машин.
- Залежність від зовнішніх сенсорів: без потужного вбудованого радара (працює з Giraffe 1X чи аналогом) ефективність падає при РЕБ, поганій погоді, тумані чи пошкодженні радара.
- Слабка ефективність проти швидкісних/висотних цілей: реальна дальність по швидкісних крилатих ракетах, супутникових цілях чи гелікоптерах з ПТРК значно менша за 12 км, тому не надійна проти супутникових загроз.
- Висока вразливість платформи: вантажівка (Scania 6×6/8×8) без серйозного бронювання легко уражається FPV-дронами, артилерійськими снарядами, ПТРК чи кулеметами. Екіпаж знаходиться у кабіні, тому при ураженні втрати майже гарантовані.
- Логістика та виробництво: система ще не серійна (демонстратори + перші партії), боєприпаси потребують спеціального ланцюжка постачань, час доставки 12-18 місяців.
- Економічна ефективність не абсолютна: хоч постріл дешевий (~$25-35), при витраті 5-30 снарядів на Shahed чи групу дронів загальна вартість зростає; у масових атаках (100+ дронів) може стати невигідною без щільного розгортання.

TRIDON Mk2 – відмінне доповнення до шаруватої ППО як економічний “останній рубіж” проти дронів і низьколетючих цілей, але не універсальне рішення. Вона не замінить ракетні комплекси, страждає від класичних арт-недоліків (малий боєзапас, вразливість носія, залежність від сенсорів) і потребує грамотної інтеграції, РЕБ-захисту та великої кількості машин на напрямку.
Цікаво також: Все про гелікоптери Bell AH-1Z Viper та UH-1Y Venom: Історія, характеристики, перспективи в Україні
Технічні характеристики
TRIDON Mk2 – це самохідна, дистанційно керована зенітна артилерійська установка, оптимізована для мобільності та швидкого розгортання. Ось ключові параметри в такому вигляді для зручності:
- Калібр: 40 мм (Bofors 40 Mk4)
- Дальність стрільби: До 12,5 км (залежно від боєприпасу та цілі)
- Швидкострільність: До 300 пострілів на хвилину (налаштовується програмно)
- Кут підйому: До 80°
- Кут повороту: 360° (необмежений, з електричними актуаторами)
- Вага системи: Близько 2300 кг без боєприпасів; +250 кг з магазинами (30+70 снарядів)
- Швидкість вильоту снаряду: 1012 м/с (для 3P)
- Боєкомплект: 100 снарядів (основний магазин 30, запасний 70)
- Мобільність: Монтується на шасі вантажівки (Scania 6×6 або 8×8); швидкість до 80 км/год
- Екіпаж: 2-3 особи (можливе дистанційне керування)
- Час розгортання: Менше 5 хвилин (мобільний режим)
- Вартість: Орієнтовно $2-3 млн за одиницю (економічна альтернатива ракетам).
Система може стріляти на ходу без стабілізаторів, завдяки пневматичній підвісці шасі, хоча для деяких платформ вони рекомендуються для зменшення вібрації. Віддача мінімальна, що дозволяє інтеграцію на різні носії, включаючи гусеничні машини типу BvS10.
Читайте також: Все про турецький БПЛА Bayraktar Kizilelma: Історія розробки та перспективи
Порівняння з аналогічними системами
Порівнюючи TRIDON Mk2 з іншими відомими зенітними артилерійськими системами, насамперед із німецьким Gepard, варто одразу розставити акценти. Йдеться не про заміну, а про різні покоління та різні філософії застосування, сформовані під різні типи загроз.
Класичний Gepard із двома 35‑мм гарматами Oerlikon свого часу був еталоном мобільної ППО ближньої дії. Він поєднує власний радар, броньоване гусеничне шасі та високу скорострільність, що добре проявилося у війні проти масових БПЛА. Водночас його реальна ефективна дальність ураження повітряних цілей становить близько 3-4 км, а сам комплекс є важким, дорогим в обслуговуванні та залежним від дефіцитних боєприпасів калібру 35 мм. TRIDON Mk2, використовуючи 40‑мм гармату та програмовані боєприпаси, пропонує значно більшу зону ураження – до 12 км у сприятливих умовах, що дозволяє починати роботу по цілях раніше і зменшувати навантаження на ближні рубежі оборони. Саме здатність створювати уламкове поле на більшій дистанції робить TRIDON потенційно ефективнішою проти роїв дронів і цілей з передбачуваною траєкторією.
Водночас TRIDON Mk2 поступається Gepard у рівні захищеності платформи та автономності: відсутність бронювання і вбудованого оглядового радара робить її більш залежною від мережевої інтеграції та грамотного тактичного застосування. Таким чином, це радше артилерійська ППО нового типу, ніж прямий спадкоємець класичних самохідних зеніток холодної війни.
Порівняння зі Skynex від Rheinmetall (також на базі 35‑мм гармат Oerlikon) ще чіткіше показує концептуальні відмінності. Skynex є стаціонарною або напівмобільною системою з акцентом на максимальну щільність вогню, інтеграцію в розгалужену мережу ППО та захист критичної інфраструктури. Вона потужна, високоточна, але водночас дорога і менш придатна для швидкого маневрування разом із військами. TRIDON Mk2, навпаки, робить ставку на оперативну мобільність, швидке розгортання та нижчу вартість платформи і перехоплення, що дозволяє застосовувати її ближче до переднього краю або оперативно перекидати між загрозливими напрямками.

TRIDON Mk2 органічно вписується в шарувату систему протиповітряної оборони. Вона не конкурує з ракетними комплексами середньої та великої дальності, такими як SAMP/T чи Patriot, а доповнює їх, закриваючи нижній і фінальний рівень оборони. Саме на цьому “останньому рубежі” TRIDON може взяти на себе боротьбу з дронами, крилатими ракетами, вертольотами та іншими низьколетючими цілями, дозволяючи дорогим ракетам зберігатися для справді високопріоритетних загроз.
TRIDON Mk2 від BAE Systems – це втілення сучасного підходу до ППО: поєднання традиційної артилерії з високотехнологічними елементами для протидії новим загрозам. З її впровадженням, особливо в Україні, ми бачимо еволюцію оборонних стратегій, де економічність і гнучкість стають ключовими. У 2026 році система вже переходить від прототипу до серійного виробництва, обіцяючи змінити ландшафт повітряної оборони. Майбутні оновлення можуть включати інтеграцію з AI для автономного націлювання, роблячи TRIDON ще потужнішою.
Також цікаво:






