6 жовтня минулого року в мережі з’явилось дуже цікаве фото носової частини літака Ан-28, прикрашене аж сімома десятками відміток повітряних перемог – «Шахеди», «Гербери» і один силует, який нагадує іранського «Мохаджера-6». Досі про застосування таких літаків в амплуа мисливців за «Шахедами» нічого не було відомо, але українські фахівці вже неодноразово проявляли виняткову винахідливість у пошуку і вдосконаленні засобів збройної боротьби. Тож нічого дивного в тому, що вони зуміли пристосувати Ан-28 для нової ролі, немає.
ЗМІСТ СТАТТІ:
Історія створення
Отже, що ж це за літак – Ан-28? Назагал мало відомий в Україні, він є, на мою думку, одним з найцікавіших виробів конструкторського колективу під керівництвом Олега Антонова, але водночас – і літаком з досить непростою долею. Його історія сягає корінням середи 60-х років минулого століття, а саме – 6 серпня 1964 р., коли постановою ЦК КПРС і Ради міністрів СРСР була санкціонована розробка 15-місного двомоторного літака Ан-14М – дальшого розвитку відомого Ан-14 «Бджілка», але збільшених розмірів і з турбогвинтовими двигунами ГТД-550АС потужністю по 640 к.с. замість поршневих. Дослідний зразок Ан-14М вперше піднявся в повітря 30 квітня 1969 р, а в березні-квітні 1971 р. пройшов державні випробування. Однак в серійне виробництво його не впровадили. Натомість 1972 р. на його основі почалось проєктування нового літака Ан-28.
Ан-28 отримав потужніші двигуни ТВД-10 (950 к. с.), фюзеляж збільшеної довжини та змінене хвостове оперення. Він розрахований на перевезення 15-18 пасажирів або 1750 кг вантажу. Однією з головних вимог, яка висувалась до нового літака, була максимальна простота експлуатації і можливість польотів з необладнаних аеродромів. Цю вимогу вдалось задовольнити повною мірою. Зокрема, для полегшення експлуатації застосували шасі, яке не прибиралось в польоті (як і на Ан-14 і Ан-14М) – завдяки цьому була суттєво спрощена гідравлічна система літака. Використання розвинутої механізації крила дало змогу скоротити розбіг при зльоті з повним навантаженням до 260 м, а пробіг при посадці – до 170 м.
Прототип Ан-28 вперше піднявся в повітря 5 травня 1975 р. Він успішно пройшов усі етапи випробувань, включаючи й порівняльні тести з конкурентом – літаком Бе-30 розробки таганрозького конструкторського бюро Г. Берієва. За підсумком випробувань Ан-28 отримав сертифікат на відповідність нормам льотної придатності й рекомендацію у серійне виробництво, але в СРСР не знайшлось підприємства для його виробництва – цивільна авіатехніка розглядалась як вторинна порівняно з військовою. Лише у 1978 р. було укладено міжурядову угоду між урядами СРСР і Польщі про розгортання виробництва Ан-28 на авіазаводі WSK PZL Mielec. Це підприємство мало багатий досвід співпраці з антоновським конструкторським бюро – у Мєльцю масово випускались біплани Ан-2.
Читайте також:
- Зброя української перемоги: Далекобійний дрон Zozulya
- Українські військові збили дроном російський ударно-розвідувальний БПЛА «Оріон»
Виробництво і модифікації
Процес освоєння Ан-28 на польському підприємстві йшов нелегко. Перша партія з чотирьох літаків цього типу була складена в Мєльці лише в липні 1984 р. До 1989 р. у Польщі виготовили 72 Ан-28, більшість з яких надійшла до СРСР. З 1988 р. літаки Ан-28 надходили до Війська Польського. Загалом же в Мєльці було збудовано 167 Ан-28, хоч спочатку передбачалось, що обсяг поставок до СРСР може сягнути 1200 одиниць.
У співпраці з київськими конструкторами польські фахівці підготували кілька спеціалізованих варіантів: арктичний літак Ан-28А, пожежний Ан-28П, фотокартографічний Ан-28ФК, санітарний Ан-28С, літак для геофізичних досліджень Ан-28ГФ, гідролітак на поплавцевому шасі Ан-28ПВ. Більшість цих варіантів так і залишилась на папері, тільки Ан-28А був збудований у двох екземплярах.
У 1990-х роках польські авіабудівники почали впроваджувати «вестернізований» варіант Ан-28 (з двигунами і бортовим обладнанням західного виробництва) на світові ринки під позначенням М-28 «Скайтрак», позиціонуючи його як легкий військово-транспортний літак. У цьому плані вони досягли певних успіхів – М-28 постачався навіть Силам спеціальних операцій ПС США. Але історія «Скайтрака» – це тема для окремої розповіді.
Ан-28 в Україні
Попри українське походження, Ан-28 у нас не набув особливого поширення. Збройними силами чи іншими складовими Сил оборони України ці літаки не експлуатувались. В актуальному Державному реєстрі цивільних повітряних суден України значиться лише три Ан-28 – два у приватній власності і один в ДП «Антонов». Ще кілька літаків перебуває на зберіганні.
Показаний на фото мисливець за «Шахедами» – ймовірно, один з приватних літаків. Певні сумніви викликає сіре забарвлення – українські цивільні Ан-28 були білими. Та, зрештою, ніщо не перешкоджає перефарбувати літак, який виконує бойові завдання, у більш підходящий колір.
4 лютого на французькому телеканалі TF1 з’явився репортаж, присвячений бойовій роботі екіпажу українського Ан-28. Що перш за все привертає увагу – це значно збільшений бойовий рахунок – 114 збитих безпілотників!
Літак озброєний 7,62-мм “мініганом” М134, встановленим в дверях з лівого борту. Є й тепловізійна камера з виведенням зображення на ноутбук оператора.
Читайте також:
