Державний секретар з питань оборони Нідерландів Гейс Туйнман заявив, що програмне забезпечення винищувача F-35 Lightning II теоретично можна «зламати». Про це він сказав в ефірі BNR Nieuwsradio, коментуючи питання операційної незалежності F-35 від США на тлі напруження між Європою та адміністрацією Дональда Трампа. Наразі F-35 є єдиним бойовим літаком на озброєнні Нідерландів.
Туйнман, який обійняв посаду у липні 2024 року, наголосив, що поки немає ознак того, що Вашингтон планує кроки, здатні поставити під загрозу експлуатацію літака – зокрема зупинку оновлень ПЗ або перебої в ланцюгах постачання. Раніше вже зазначалося, що популярна теза про нібито «kill switch» у F-35 виглядає малоймовірною. Водночас залежність від США у питаннях оновлення програмного забезпечення, файлів даних місій (MDF) та складної системи технічної підтримки й логістики може створювати ризики за відсутності довгострокової американської підтримки.

Подібний крок з боку США, імовірно, вдарив би і по їхніх інтересах – підірвав би довіру до експорту американського озброєння та зробив би європейську ППО вразливішою і ще залежнішою від американського втручання.
Разом із тим Туйнман припустив, що у найгіршому сценарії програмне забезпечення F-35 можна було б змінити без дозволу виробника. Він порівняв це з «джейлбрейком» iPhone – процедурою, яка відкриває приховані можливості, але водночас анулює гарантію і підвищує ризик збоїв чи вразливостей. Жодних деталей посадовець не навів і зазначив, що ця тема не призначена для публічного обговорення.
Неможливо перевірити, наскільки його твердження відповідають дійсності і на чому вони ґрунтуються. Не виключено, що йдеться лише про теоретичний сценарій без практичної реалізації. Водночас у періоди політичної турбулентності держави зазвичай розглядають резервні варіанти навіть у разі стабільних відносин.

Однак реалізація такого підходу виглядає вкрай складною. Програмний код F-35 налічує понад 8 млн рядків, а системи захисту розроблялися з урахуванням високих стандартів безпеки. Протягом історії програми звучали різні оцінки щодо доступу союзників до вихідного коду. Найближче до цього рівня перебуває Велика Британія як партнер першого рівня розробки, а також Ізраїль, який має право самостійно модифікувати окремі елементи своєї версії F-35I «Adir». Повідомлялося і про пропозицію обмеженого доступу для Японії у 2019 році. Нідерланди як партнер другого рівня прямого доступу до коду не мали.
Навіть якщо несанкціоновані зміни були б технічно можливими, це могло б призвести до відсторонення країни від подальших офіційних оновлень. У перспективі це означало б «заморожування» літаків у поточній конфігурації без інтеграції нової зброї, сенсорів чи технологій. Критично важливим залишалося б і оновлення MDF: без них літак не зможе коректно розпізнавати нові системи противника та захищатися від них.

Крім того, навіть умовний «злам» програмного забезпечення не вирішив би проблему фізичного постачання комплектуючих. Хоча частину деталей виготовляють у Європі, значний обсяг компонентів виробляється лише у США. Європейські лінії здійснюють фінальне складання F-35 та двигуна F135, але залежать від поставок вузлів через Атлантику.
Глобальний ланцюг постачання об’єднує десятки країн, які передають компоненти до централізованої системи розподілу, після чого їх доставляють операторам за допомогою логістичних платформ ALIS та ODIN. Виробники не постачають деталі безпосередньо конкретним державам – розподіл здійснюється централізовано. Саме через таку модель низка країн відхиляла заклики обмежити постачання деталей F-35 до Ізраїлю, оскільки механізм програми не передбачає подібної селективності.
Читайте також:
- Зброя української перемоги: Ан-28 в якості літака ППО
- НЛО чи секретна зброя? Трикутний літак помітили над Зоною 51
Джерело: TheAviationist






