Український супутниковий зв’язок перестає бути лише амбітною ідеєю. Проєкт вітчизняного низькоорбітального супутникового угрупування UASAT LEO офіційно увійшов у фазу реалізації. За планом перший супутник має бути запущений вже у жовтні 2026 року.
Сьогодні майже не знайдеться людей, які б не чули про Starlink та його значення для ефективної оборони України під час повномасштабного вторгнення агресора. Швидкісний супутниковий зв’язок суттєво змінив характер бойових дій, ставши основою для “війни дронів”. Досвід використання мережі OneWeb та інших супутникових систем також чітко продемонстрував, наскільки критично важливим є стабільний супутниковий зв’язок у масштабному збройному протистоянні.
Водночас війна підсвітила й іншу сторону питання – залежність України від іноземних компаній, які є операторами супутникових сервісів. Попри те, що наша держава історично була дотичною до розвитку передових космічних технологій, ще не так давно мало хто вірив у реалістичність створення повністю суверенної української системи супутникового зв’язку. Проте група українських ентузіастів довела, що навіть найскладніші завдання можуть стати здійсненними.
Українська компанія STETMAN, яка є оператором супутникового зв’язку UASAT, створила власний проєкт низькоорбітального супутникового угрупування UASAT LEO. На тлі глобального зростання доступності космічних технологій і справжнього світового буму супутникобудування компанії вдалося перетворити амбітну ідею на життєздатний проєкт.
Однією з ключових особливостей UASAT LEO є комплексна інтеграція можливостей, технологій і потреб усіх учасників ініціативи. Низькоорбітальні супутники за своєю природою покривають території одразу кількох держав, і в більшості з них існує схожий запит на власний суверенний зв’язок. Сучасний рівень розвитку технологій дає змогу не лише швидко реалізувати подібний проєкт, а й від самого початку закласти в нього економічну доцільність і взаємну вигоду для всіх партнерів.
Проєкт UASAT LEO отримав підтримку з боку українського уряду, а також компаній з країн-партнерів. Нещодавно до цієї ініціативи долучилися й відповідні інституції Європейського Союзу. До розробки та виробництва ключових технологічних рішень залучені провідні міжнародні компанії. Завдяки скоординованій роботі розробників, виробників і партнерів проєкт UASAT LEO вийшов на чітко визначену траєкторію запуску. Компанія STETMAN нещодавно зареєструвала перший супутник угрупування UASAT відповідно до вимог міжнародного регулятора ITU. Це стало першою за багато років реєстрацією саме українського супутника.
Запуск першого українського супутника зв’язку, який відіграватиме ключову роль у тестуванні та відпрацюванні технологій, уже запланований на жовтень 2026 року. Місце на ракеті-носії для виведення апарата на орбіту заброньоване заздалегідь, а сам супутник отримав назву UASAT-NANO.
Проєкт UASAT LEO має на меті створення власної супутникової мережі для забезпечення суверенного зв’язку України та країн-партнерів. Важливою частиною ініціативи є також розробка й виробництво сучасних терміналів супутникового зв’язку. Тож UASAT LEO покликаний стати комплексним рішенням для забезпечення стабільного, незалежного зв’язку відповідно до стратегічних потреб держави. Мова не йде про комерційне змагання з глобальними гравцями на кшталт Starlink, OneWeb чи Amazon LEO. Але Україна, як і її партнери, потребує власного надійного зв’язку для критично важливих сфер. Для цих завдань і створюється UASAT LEO.
Окремо варто підкреслити й символічне значення цього проєкту. UASAT LEO знаменує повернення України в космос. Власні супутники, власна мережа, власні термінали та власна інфраструктура створюють потужний імпульс для розвитку національних космічних технологій. Проте найголовнішим результатом стане надійний, суверенний та якісний зв’язок.
Читайте також:
- Зброя української перемоги: Ударний дрон E-300 Enterprise
- «Тигри» з Австралії: Чи стане австралійське фіаско шансом для України
Джерело: skylinker
