Індійська ракета-носій PSLV (Polar Satellite Launch Vehicle) зазнала аварії через аномалію під час виведення на орбіту. Це призвело до втрати основного супутника дистанційного зондування Землі та ще 15 супутників, які перебували на борту.
Місія PSLV-C62 стартувала вранці 12 січня за київським часом з Космічного центру Сатіша Дхавана в Індії. Пряма трансляція запуску зафіксувала втрату керування орієнтацією ракети приблизно через шість хвилин після старту, під час роботи третього ступеня. Унаслідок цього ступінь перейшов у неконтрольоване обертання, що призвело до повної втрати місії. Основний супутник EOS-N1 та всі 15 додаткових корисних навантажень було знищено.
Голова Indian Space Research Organisation (ISRO) В. Нараянан прокоментував ситуацію, зазначивши, що до завершення роботи третього ступеня параметри польоту відповідали розрахунковим. “Ближче до кінця третього етапу [роботи двигуна] ми спостерігаємо дещо більші коливання у швидкості крену апарата, а відтак і відхилення від траєкторії польоту, – заявив голова ISRO В. Нараянан. – Ми аналізуємо дані та повернемося до цього питання при першій же нагоді”. Аналітик і дослідник космічної діяльності Джонатан Макдауелл припустив, що третій ступінь ракети вийшов на суборбітальну траєкторію та згодом впав в Індійський океан.
Запуск організувала NewSpace India Limited – комерційний підрозділ ISRO. Супутник EOS-N1, за наявною інформацією, мав виконувати гіперспектральну зйомку та був орієнтований на потенційні військові й стратегічні завдання.
Разом з EOS-N1 під час аварійного запуску було втрачено й інші апарати. Серед них – супутник дистанційного зондування Землі Theos-2, розроблений британською компанією SSTL у співпраці з Таїландом, кілька супутників індійської компанії Dhruva Space, а також дипломатичний супутник, розроблений за участю Непалу. Крім того, п’ять апаратів, створених для бразильської компанії AlltoSpace, мали демонструвати сенсори Інтернету речей, збирати аграрні дані та допомагати риболовецьким суднам у надзвичайних ситуаціях. Усі вони були втрачені.
Також не вдалося реалізувати місію Kestrel Initial Technology Demonstrator (KID) – 25-кілограмового прототипу апарата для повторного входу в атмосферу. Його розробив іспанський стартап Orbital Paradigm за підтримки ESA. KID мав відокремитися від ракети наприкінці польоту та здійснити контрольоване приводнення, але був втрачений разом з носієм.
Це вже друга аварія ракети PSLV поспіль. Попередній запуск, що відбувся 17 травня 2025 року, також завершився невдачею через аномалію під час роботи третього ступеня. Тоді було втрачено радарний супутник EOS-09. Нинішній політ став 64 запуском PSLV за всю історію програми. Попри останні інциденти, ця ракета раніше успішно виконала низку ключових місій, зокрема запуск Chandrayaan-1, Mars Orbiter Mission та сонячної обсерваторії Aditya-L1.
Аварія може спричинити затримки в реалізації майбутніх запусків PSLV. Серед них – місія PSLV-C63 з демонстраційним супутником TDS-01, а також запуск PSLV-N1 із супутником EOS-10. Остання місія має особливе значення, адже вперше передбачає повне виробництво ракети PSLV індійським промисловим консорціумом HAL і L&T.
Однією з ключових подій для індійської космічної програми у 2026 році залишається перший безпілотний політ у межах програми Gaganyaan. Запуск має відбутися на ракеті-носії HLVM3-G1 і стане етапом перевірки систем життєзабезпечення, повторного входу в атмосферу та повернення капсули після “приводнення”. На борту апарата перебуватиме гуманоїдний робот Vyommitra. Другий безпілотний випробувальний політ наразі запланований на кінець 2026 року.
Читайте також:
- Південнокорейська ракета Hanbit Nano впала через хвилину після старту
- Зброя української перемоги: Авіаційна ракета Magic 2
Джерело: spacenews
