Продовжують з’являтися докази того, що життя теоретично може вижити на двох супутниках, що обертаються навколо планет нашої Сонячної системи. Вчені зробили низку відкриттів, які свідчать про те, що крижаний супутник Юпітера Європа (Europa) і супутник Сатурна Енцелад (Enceladus) містять умови, необхідні для життя. До них відносяться виробництво достатньої кількості кисню на Європі та підземні рідкі океани на обох супутниках. Фосфор, життєво важливий для життя елемент, був знайдений у шлейфах льоду і води, викинутих з Енцелада.
Нещодавній експеримент NASA показав, що якщо життя на цих супутниках існує, то його ознаки, такі як органічні молекули, такі як аміно- або нуклеїнові кислоти, можна виявити набагато ближче до поверхні, ніж вважалося раніше, попри неймовірно високі рівні радіації. Це гарна новина для будь-яких майбутніх місій, які шукатимуть ознаки життя, що поділяє гравітаційне тяжіння нашого Сонця, оскільки роботизованим посадковим апаратам не доведеться бурити глибоко, щоб знайти його.
“Виходячи з наших експериментів, “безпечна” глибина відбору зразків амінокислот на Європі становить майже 20 см на високих широтах задньої півкулі (півкулі, протилежної напрямку руху Європи навколо Юпітера) в області, де поверхня не була сильно порушена ударами метеоритів”, – сказав Олександр Павлов, вчений-космонавт з Центру космічних польотів ім. Годдарда NASA, в прес-релізі. “Для виявлення амінокислот на Енцеладі не потрібен відбір проб з поверхні – ці молекули переживуть радіоліз (розпад під дією радіації) в будь-якому місці на поверхні Енцелада на відстані менше кількох мм від поверхні.”
Щоб з’ясувати це, Павлов і його колеги взяли амінокислоти і змішали їх з надхолодним, -196,111 °C, льодом. Інші зразки були змішані не лише з льодом, але й з силікатним пилом, щоб імітувати потенційну присутність речовини з метеоритів або з глибинних шарів Місяця. Запечатані в безповітряні пробірки, зразки були опромінені гамма-променями, однією з форм небезпечної радіації. На деяких інших зразках перевіряли, як поводяться амінокислоти, якщо їх імплантувати в мертві бактерії, щоб змоделювати ймовірність існування мікроскопічного життя на Енцеладі та Європі.
Результати, опубліковані в журналі Astrobiology, показали швидкість, з якою амінокислоти розкладаються в цих умовах, і виявилося, що вони можуть вижити досить довго, щоб їх виявила місія посадкового апарату. Однак наразі така місія не запланована для жодного з супутників.
“Повільні темпи руйнування амінокислот у біологічних зразках в умовах поверхні, подібних до Європи та Енцелада, підтверджують можливість виявлення життя в майбутньому за допомогою посадкових місій до цих супутників”, – сказав Павлов. “Наші результати вказують на те, що швидкість потенційної деградації органічних біомолекул у багатих на кремнезем регіонах як на Європі, так і на Енцеладі вища, ніж у чистому льоду, і, таким чином, можливі майбутні місії до Європи та Енцелада повинні бути обережними при відборі зразків у багатих на кремнезем місцях на обох крижаних місяцях.”
Джерело: gizmodo
