Попри міжнародні санкції та нейтралітет, який оголосив Ізраїль, до підприємств російського оборонного сектору продовжують надходити металообробні інструменти, виготовлені ізраїльськими виробниками. Їх використовують для виробництва зброї. Як свідчать митні дані, тільки минулого року росія імпортувала високоточних ріжучих інструментів ізраїльських компаній на суму понад $10 млн. Як правило, для цього держава-агресор використовує посередників у третіх країнах – Китаї та Узбекистані.
Обладнання, яке постачало ізраїльські фірми, включає свердла, фрези та прецизійні інструменти з металокераміки та надтвердих сплавів. Російські оборонні компанії використовують їх для виробництва ракет, авіації та радарів.
Найбільшим постачальником, як свідчать дані розслідування, є відомий ізраїльський виробник ISCAR. Ця компанія входить до групи International Metalworking Companies (IMC) зі штаб-квартирою в США. Інструменти ISCAR сумісні з сучасними верстатами з ЧПК і є критично важливими для високоточного виробництва. Торік росія імпортувала продукції ISCAR на суму понад $4 млн, хоча, як говорять офіційні дані, більшість російських дочірніх компаній ISCAR або не працюють, або не отримують доходів.
Найчастіше російські компанії отримували інструменти ISCAR через маловідомих китайських посередників та одну фірму в Узбекистані. А у минулому цією продукцією користувалися такі російські оборонні підприємства, як НВО “Базальт”, авіаційний науково-технічний комплекс ім. Берієва” та авіаційний завод “Сокіл”.
Інший ізраїльський бренд, Vargus, що належить до німецького концерну NEUMO Ehrenberg Group, торік поставив до росії приблизно на $3 млн інструментів. Ними користувалися ключові оборонні підрядники, серед яких ПАТ “ОДК-Кузнєцов”, “Протон-ПМ” і ВАТ “Компанія “Сухой”, яка збирає винищувачі Су-35, що експортуються до Ірану. Також інструменти Vargus постачалися “Ніжегородському заводу 70-річчя перемоги”, де відбувається остаточна збірка систем протиповітряної оборони С-400 і С-500.
Представники компанії стверджують, що мають обмежений нагляд за ланцюгами дистрибуції. “Наші інструменти продаються по всьому світу через тисячі дилерів, – говорить віцепрезидент Vargus з продажу та маркетингу Барух Букс. – Ми не завжди знаємо, куди вони потрапляють”.
Ще одна компанія, Carmex Precision Tools Ltd, поставила в росію торік ріжучих інструментів на суму близько $2 млн. Їхнім основним покупцем стала компанія Standard Tools LLC, яка за два роки після початку повномасштабного вторгнення збільшила свій дохід більш ніж утричі. Попередніми клієнтами Carmex були ДКБ “Факел” і ракетно-космічна корпорація «Енергія». Митні документи зафіксували прямі поставки від Carmex до росії.
І це ще не всі ізраїльські фірми. Так, компанія EROJET експортувала ріжучих інструментів на суму майже $0,5 млн, в основному через російську фірму, пов’язану з виробництвом вертольотів. Як говорить гендиректор компанії Шагів Шафір, ці інструменти “можуть бути використані для різних цілей, не обов’язково військових”, і компанія не відстежує кінцевих користувачів.
Близько половини ізраїльських інструментів, які торік було імпортовано до росії, надійшли безпосередньо з Ізраїлю. Решта постачалася через посередників у Китаї та Узбекистані. Вони відіграли ключову роль в обході контролю, тож російські оборонні виробники продовжують отримувати доступ до інструментів західного зразка. Попри заперечення представників компаній, у розслідуванні робиться висновок, що ланцюги поставок мають певні прогалини, тож підсанкційні галузі й досі отримують доступ до критично важливих технологій через треті країни.
Джерело: united24media
