Компанія L3Harris представила переваги інтеграції малогабаритної крилатої ракети Red Wolf на новий літак ВПС США OA-1K Skyraider II. Такий крок може суттєво змінити роль платформи, перетворивши її з літака ближньої підтримки та розвідки на носія високоточної далекобійної зброї, який може діяти на відстані від зон активної протиповітряної оборони противника.
“Наші клієнти потребують компактного, маневреного літака, який може літати, злітати і приземлятися будь-де і будь-коли, оснащеного широким спектром корисних навантажень, – заявив Джейсон Ламберт з L3Harris. – Об’єднання Red Wolf і Sky Warden демонструє швидку реконфігурацію і налаштування ключових можливостей L3Harris”.
OA-1K, створений у межах програми Armed Overwatch, спочатку проєктувався для операцій низької інтенсивності, тобто для спостереження, патрулювання та підтримки спецпідрозділів у відносно безпечному повітряному просторі. Однак використання боєприпасів на кшталт Red Wolf відкриває більше потенційних сценаріїв застосування. Схожий підхід уже реалізує Корпус морської піхоти США, який закуповує Red Wolf для підвищення ударних можливостей ударних гелікоптерів AH-1Z Viper.
L3Harris продемонструвала технічну можливість інтеграції Red Wolf на літак Sky Warden – платформу, створену на базі турбогвинтового Air Tractor AT-802. Саме Sky Warden у 2022 році переміг у конкурсі Armed Overwatch, після чого отримав офіційне позначення OA-1K і назву Skyraider II. Загалом ВПС США планують придбати до 75 таких літаків.
Red Wolf разом із “сестринською” системою Green Wolf, оснащеною не бойовою частиною, а засобами радіоелектронної боротьби, була офіційно представлена у липні минулого року. За словами керівництва L3Harris, поєднання Red Wolf зі Sky Warden демонструє гнучкість платформи та здатність швидко адаптуватися під різні місії й корисні навантаження.
Skyraider II може нести до 2720 кг озброєння та іншого вантажу на восьми пілонах, по чотири під кожним крилом. Крім того, літак оснащений розвиненим комплексом радіозв’язку та каналів передавання даних, що забезпечують роботу як у межах прямої видимості, так і за її межами. Інтеграція Red Wolf фактично перетворює OA-1K на платформу для пуску далекобійних боєприпасів, дозволяючи екіпажу діяти на безпечнішій дистанції від загроз.
Системи сімейства Wolf мають аеродинамічну форму, близьку до крилатих ракет, оснащені малогабаритним турбореактивним двигуном та елементами малопомітності. За даними L3Harris, під час випробувань крилаті ракети Red Wolf підтвердили можливість польоту на дозвукових швидкостях з дальністю понад 370 км на малих висотах і тривалістю місії понад 60 хвилин. Компанія також заявляє про здатність ракет виконувати автономні удари за межами прямої видимості. Також розглядається концепція спільної роботи боєприпасів, коли Green Wolf виявляє та придушує засоби ППО противника, прокладаючи шлях для ударів Red Wolf.
Схоже, що L3Harris хоче зробити велику родину конфігурацій, заснованих на центральному дизайні. Під час експериментів одна з ракет Red Wolf використовувалася не як боєприпас, а як повітряний ретранслятор сигналу. “Ми можемо регулювати розмір боєголовки, паливного бака, ми навіть можемо встановити парашут на задній частині, – заявив віце-президент з розвитку бізнесу L3Harris Метью Клундер. – Це може бути кінетичний чи некінетичний ефект, чи навіть приманка”.
Інтеграція Red Wolf дала б OA-1K можливість ударів із дистанції, якої літак раніше не мав. Додавання Green Wolf ще більше розширює функціональні можливості, зокрема у сфері боротьби з системами ППО. Це може суттєво підвищити цінність платформи у масштабних конфліктах, наприклад у Тихоокеанському регіоні, де великі відстані та насичене протиповітряне середовище відіграють ключову роль
Водночас ефективність такого підходу залишається предметом дискусій. Сильна сторона Skyraider II – мінімальні логістичні вимоги та здатність діяти з віддалених майданчиків. Проте його бойовий радіус становить близько 320 км, а живучість у захищеному повітряному просторі навіть з далекобійним озброєнням викликає сумніви.
Найімовірніше, OA-1K зможе виконувати корисні завдання у конфліктах високої інтенсивності, але на відносно безпечній відстані від ключових загроз. Зокрема, у тихоокеанському сценарії він може забезпечувати локальну охорону, спостереження та підтримку на передових базах і острівних опорних пунктах. Адже потреба в операціях низької інтенсивності нікуди не зникне, і саме для них Skyraider II залишається оптимальним інструментом.
Читайте також:
- Зброя української перемоги: Ан-28 в якості літака ППО
- Сили оборони України уразили дронами та ракетами інфраструктуру полігону «Капустін Яр»
Джерело: twz
