Згідно з останніми повідомленнями, Канберра та Київ ведуть перемовини стосовно передачі списаних розвідувально-ударних гелікоптерів Tiger. Оскільки армія Австралії перебуває в процесі переходу на нові машини AH-64E Apache Guardian, українська сторона висловлює надію на отримання європейської техніки для підсилення власного авіапарку.

Австралійська преса зазначає, що уряд розглядає можливість відправки 22 бортів виробництва Airbus Helicopters. Цей крок може стати частиною майбутнього пакета військової підтримки, хоча ударну авіацію, ймовірно, буде виділено в окремий процес постачання. Раніше Канберра вже погодила передачу значної партії танків M1A1 Abrams.
Історія експлуатації Tiger в Австралії виявилася доволі складною. Контракт на їх придбання підписали ще у 2001 році, проте повної боєздатності машини набули лише у 2016 році, маючи при цьому низку невирішених технічних питань. Через високу вартість утримання та низький рівень готовності до вильотів Міністерство оборони Австралії вирішило замінити їх. У 2021 році вибір упав на американські AH-64E, які у конкурентній боротьбі обійшли пропозиції від Bell та модернізовані варіанти від Airbus. Тодішнє керівництво оборонного відомства назвало американську платформу надійнішою та менш ризикованою.

Вашингтон погодив продаж 29 одиниць AH-64E разом із супутнім обладнанням та озброєнням ще влітку 2021 року. Австралійські військові планували використовувати наявний парк Tiger до 2027 року, поступово розбираючи частину машин на запчастини для підтримки інших у робочому стані. Однак графік списання можуть переглянути в бік прискорення, оскільки перші нові гелікоптери вже розпочали польоти.
Українські дипломати підтвердили зацікавленість у цій техніці. Посол України в Австралії Василь Мірошниченко зазначив, що Київ вдячний за будь-яку допомогу такого роду. Українська сторона прагне уникнути повторення ситуації з гвинтокрилами MRH90 Taipan, які австралійський уряд вирішив утилізувати та поховати замість передачі, попри наявний запит.
Потенційна інтеграція Tiger до складу ЗСУ потребуватиме значних зусиль. Необхідно підготувати льотний і технічний склад, налагодити логістику та інфраструктуру, а також забезпечити постачання сумісного озброєння, зокрема ракет AGM-114 Hellfire. Додатковим викликом є те, що французький навчальний центр для цих машин планує завершити роботу у 2028 році.

Масштабна війна в Україні активізувала дискусії щодо ролі ударних гелікоптерів у сучасному бою. Вразливість перед насиченою системою ППО та масовим застосуванням дронів змушує деякі країни переглядати свої стратегії. Наприклад, Південна Корея скоригувала плани закупівлі “Апачів” на користь безпілотних систем та AI, враховуючи уроки українського фронту. Загроза від переносних зенітних комплексів і новітніх радарів справді суттєво зросла, роблячи традиційні тактики ризикованими.
Попри це, ударна авіація адаптується завдяки використанню далекобійної зброї, засобів радіоелектронної боротьби та нових концепцій взаємодії з дронами. І Україна, і росія продовжують активно застосовувати гелікоптери безпосередньо біля лінії зіткнення, часто використовуючи їх як мобільну артилерію.
Крім Tiger, Київ також підписав документ про наміри з компанією Bell Textron щодо можливого постачання гелікоптерів серії Viper та Venom. Отримання будь-яких сучасних західних машин стало б якісним стрибком для української армійської авіації, яка наразі покладається на радянські Мі-24 та Мі-8. Західні зразки переважають їх у швидкості, маневреності та оснащенні, що робить їх ефективними не лише для підтримки піхоти, а й для перехоплення ворожих дронів. Тож попри скептичні прогнози, списання бойових гелікоптерів з рахунків виглядає передчасним.
Читайте також:
- Все про гелікоптери Bell AH-1Z Viper та UH-1Y Venom: Історія, характеристики, перспективи в Україні
- Найбільший серійний вантажний гелікоптер Мі-26: історія зльоту та падіння
Джерело: TWZ






