Головне управління розвідки Міністерства оборони України в розділі “Компоненти у зброї” на порталі War&Sanctions опублікувало детальний опис конструкції, складників та підприємств кооперації з виробництва російського безпілотника “ґєрань-2” серії “Э”, який отримав на озброєння авіаційну ракету Р-60.
Держава-агресор пристосувала застарілу радянську розробку, ракету класу “повітря-повітря” Р-60, для використання на ударних дронах типу “ґєрань”. Основне завдання такої модернізації полягає у протидії українським гелікоптерам і літакам, які залучаються до знищення російських безпілотників у повітрі.
Ракета разом з авіаційним пусковим пристроєм АПУ-60-1МД (П-62-1МД) монтується на спеціальний кронштейн, закріплений у верхній передній частині фюзеляжу дрона.
Безпілотний апарат обладнано двома мережевими камерами. Одна розміщена в носовій частині, інша встановлена позаду пускового пристрою ракети. Обмін відеосигналом і командами управління відбувається за допомогою китайського mesh-модема Xingkay Tech XK-F358.
Польотний контролер, навігаційні системи та інерціальні блоки залишилися типовими для інших модифікацій “ґєраней”. Для забезпечення супутникової навігації в умовах активного впливу засобів радіоелектронної боротьби застосовується 12-канальний завадостійкий модуль “Комета”.
До складу електронної частини також входить одноплатний мікрокомп’ютер Raspberry Pi 4 британського виробництва, трекер, а також два GSM-модеми, призначені для передачі телеметричних даних під час польоту.
Походження електронної компонентної бази залишається характерним для російських безпілотників цього класу. У конструкції використовуються комплектуючі з США, КНР, Швейцарії, Тайваню, Японії, Німеччини та Великої Британії. Деталізований перелік компонентів із маркуванням і фотодокументацією оприлюднений у відповідному розділі порталу.
Ймовірна схема бойового застосування передбачає передачу зображення з камер дрона через mesh-модем безпосередньо оператору. У разі появи українського літака або гелікоптера в зоні ураження оператор подає команду на блок автоматики ракети для здійснення пуску. Після старту теплова головка самонаведення ракети Р-60 самостійно здійснює захоплення повітряної цілі. Не виключається й інший сценарій, за якого захоплення цілі відбувається ще до пуску, а відповідні дані передаються оператору, який ухвалює рішення про застосування ракети.
Головним завданням цієї розробки є створення додаткової загрози для української армійської та тактичної авіації, а також зниження ефективності її дій з перехоплення ворожих безпілотників. Таким чином, багатоцільова версія іранського Shahed-136 у російському виконанні отримує ще одну функцію, а набутий досвід такого використання, ймовірно, буде переданий іранській стороні.
Читайте також:
- Дрони СБУ вперше атакували нафтову платформу рф в Каспійському морі
- Су-24, РЛС і дрони: ГУР повідомило про результати роботи “Примар”
Джерело: gur
