Головне управління розвідки Міністерства оборони України на порталі War&Sanctions оприлюднило нові дані про російські крилаті ракети зі складу оперативно-тактичного комплексу “Іскандер-К”. У рубриці “Засоби ураження” розділу “Компоненти у зброї” з’явилася інтерактивна 3D-модель ракети 9М727, а також докладна інформація про підприємства, залучені до її виробництва.
Публікація дає змогу детально розглянути конструкцію ракети та простежити весь виробничий ланцюг – від розробки до виготовлення ключових вузлів. Центральну роль у цьому процесі відіграє Дослідне конструкторське бюро “Новатор”, що входить до концерну “Алмаз-Антей”. Окрім нього, за даними ГУР, у виробничій кооперації задіяні ще 39 підприємств російського військово-промислового комплексу та одне підприємство з Білорусі.

Ці компанії відповідають за створення бойової частини, турбореактивного двигуна та його компонентів, супутникових і інерціальних систем навігації, електронних блоків та іншої компонентної бази, без якої ракети “Іскандер-К” не могли б функціонувати. Опубліковані матеріали дозволяють побачити, наскільки розгалуженою є ця система виробництва.

Окремий акцент у звіті зроблено на тому, що частина підприємств, які беруть участь у створенні ракет, досі уникає міжнародних санкцій. Йдеться про 8 підприємств з 41, які на момент публікації не перебувають під жодними обмеженнями санкційної коаліції. Серед них – Тамбовський завод “Електроприбор”, що виготовляє інерціальну навігаційну систему ГИБ-123-4, акціонерне товариство “Високіє технології”, яке виробляє газогенератори для турбореактивних двигунів ТРДД-50Б, а також Волзький електромеханічний завод, що постачає комплектуючі для станцій активних радіоелектронних завад 9Б914.
На порталі War&Sanctions доступний повний перелік підприємств з зазначенням їх ідентифікаційних даних, характеру діяльності, ролі у виробничій кооперації та інформації про чинні або відсутні санкції. Ці дані можуть стати основою для подальших міжнародних рішень щодо обмеження можливостей російського ВПК.

У ГУР МО України наголошують: сьогодні ці засоби ураження держава-агресор активно застосовує проти України, однак у найближчій перспективі вони можуть становити пряму загрозу і для інших країн цивілізованого світу. Саме тому питання синхронізації санкцій, посилення тиску на виробничі ланцюги російської оборонної промисловості та подальшої підтримки України залишаються ключовими елементами стримування агресії й відновлення безпеки не лише в Європі, а й далеко за її межами.
Читайте також:






