Від дивака до творця космічної революції – здається, ніщо не здатне зупинити Ілона Маска. SpaceX вже давно перестала бути просто ще однією компанією в галузі. Шлях Ілона Маска завжди починається зі скепсису, провалів і сумнівів, але кінець кінцем – це історія проривів. І SpaceX – одна з найяскравіших зірок цієї історії.
Попри хаос і виклики останніх років, цей проєкт варто згадувати не лише через кризи, а й через досягнення, які змінюють хід людства. Одне з них – амбітна й безстрашна мета SpaceX: відправити людей у космос, доставити астронавтів на Міжнародну космічну станцію, а згодом – і на Марс. Такі плани ще нещодавно звучали як фантастика, а сьогодні – вже в межах досяжного.
Так, дехто може сказати: «А що тут нового? Астронавти вже десятиліттями літають туди й назад». Але є одне велике «але». SpaceX – це приватна компанія. Не державна структура з безмежним бюджетом, а комерційна ініціатива, що фактично відкриває нову еру в освоєнні космосу. Це вже не просто змагання між державами – це новий фронт, де інновації, швидкість і ризик ідуть пліч-о-пліч.
Сьогодні космічна галузь – це не лише NASA, ESA чи JAXA. Тепер на сцені – приватники, такі як SpaceX, які дозволяють здешевити місії, пришвидшити підготовку та запуск, а головне – мислити нестандартно. І ракети Ілона Маска вже не раз успішно працювали на благо NASA та JAXA, довівши: нова ера настала.
І це лише початок. Попереду – шалені програми перевезень, автономні вантажні кораблі, повторне використання ракет і, зрештою, космічний туризм. SpaceX не просто літає в космос – вона змінює правила гри.
Також цікаво: Реверс тяги: Як і коли літак гальмує двигунами
ЗМІСТ СТАТТІ:
Витоки SpaceX
SpaceX – далеко не єдина приватна компанія у космічній гонці, але саме вона стала символом прориву. Найвідоміша, найсміливіша, вона просунулась найдалі. І все це – завдяки одній впертій мрії, яка жила в голові Ілона Маска задовго до 2002 року, коли SpaceX офіційно з’явилася на світ.
Південноафриканець з шаленими ідеями й ще шаленішою витримкою довів: фантазії можуть ставати реальністю, якщо під ними є сталь. Його брат Кімбал якось описав Ілона словами: «Людина безмежних амбіцій». І додав: «Його мозок потребує викликів. Прості речі йому не цікаві. Він має постійно ламати голову над чимось масштабним». Ілон Маск саме так і жив – кидаючись у проєкти, які інші вважали фантастикою.
Ще до ракет, міжпланетних місій і вогнеметів був Zip2 – його перший бізнес, онлайн-довідник з картами, який він продав у 1999-му за $300 мільйонів компанії Compaq. Далі – X.com, інноваційна, на той час, платіжна платформа, що стала тим самим PayPal, яким ми користуємось і сьогодні. У 2002 році eBay купив її за $1,5 мільярда. Частка Маска склала приблизно $160 мільйонів – і саме ці гроші стали паливом для його наступного божевільного проєкту. Він отримав назву Space Exploration Technologies, яка потім стала просто SpaceX.
Сам Маск зізнавався: це був ризик на межі. «Я навіть не дозволяв друзям вкладатися, бо був певен – втратять усе. Я краще сам збанкрутую», – сказав він на конференції у 2018 році. Але замість банкрутства вийшла ракета, яка злетіла не тільки в небо, а й в історію.
SpaceX – це не просто компанія. Це доказ того, що пристрасть, наполегливість і трохи божевілля можуть зрушити космос.
Читайте також: Все про турецький БПЛА Bayraktar Kizilelma: Історія розробки та перспективи
Початок був нелегким
Перші роки SpaceX були сповнені труднощів та невдач. Компанія зіткнулася з серйозними інженерними проблемами, фінансовими складнощами та бюрократичними перешкодами. Початковий офіс SpaceX розташовувався в скромному ангарі в Ель-Сегундо в Каліфорнії, де невелика команда фахівців розпочала розробку перших ракет. Маск же взяв роль головного інженера, а всього в компанії працювало не більше 12 співробітників. На перших етапах усі розробки велися із приватних коштів.
Falcon 1 – перша ракета SpaceX – увійшла в історію, але зробила це не з першої спроби. І навіть не з другої чи третьої. Лише четвертий запуск у 2008 році став успішним, вивівши ракету на навколоземну орбіту. Це була перша в історії приватна ракета на рідкому паливі, яка змогла піднятися так високо. Але тоді компанія вже стояла на краю прірви.
Гроші танули з неймовірною швидкістю, а запуск за запуском спалював не лише паливо, а й фінансові резерви. SpaceX була на межі закриття. Маск потім згадував, що фінансів вистачало буквально на один останній запуск. А далі – або зліт, або кінець історії.
І саме тоді сталося диво. За два дні до Різдва 2008 року NASA оголосило, що укладає контракт зі SpaceX на $1,6 мільярда в рамках програми комерційного постачання вантажів на Міжнародну космічну станцію. Цей контракт став рятівним колом. Маск не приховував: без підтримки NASA SpaceX би просто не вижила.
Після цього проєкти знову набрали обертів. З’явився новий імпульс для розробок, серед яких – одна з головних ідей Маска: створення багаторазових ракет, здатних знижувати вартість космічних польотів у рази.
У 2010 році SpaceX увійшла в історію вдруге. Її корабель Dragon 1 став першим приватним апаратом, який успішно злетів, вийшов на орбіту та… повернувся назад. Хоча тоді через відмову парашута ракету довелося вважати втраченою, сам політ довів: приватна компанія тепер здатна робити те, що колись було під силу лише національним агентствам.
Також цікаво: Космос – нове поле битви?
Польоти туди й назад
Шляхом болючих спроб і гучних помилок інженери SpaceX вчилися запускати майбутнє. Але за всіма тестами, невдачами й вибухами стояла одна чітка ідея – зробити ракету, яка зможе не лише злетіти, а й повернутись. І в 2015 році це стало реальністю.
Після виведення кількох супутників на орбіту, ракета Falcon 9 почала зниження. На відповідній висоті вона ввімкнула двигуни, відкоригувала орієнтацію й – буквально – приземлилася, вертикально, без серйозних пошкоджень. Це було чимось більшим, ніж технічне досягнення. Це був момент, коли весь світ зрозумів: космос стає доступнішим. Falcon 9 стала першою орбітальною ракетою в історії, що здійснила успішну вертикальну посадку.
До того моменту NASA, «Роскосмос» та інші агентства запускали ракети, які після виконання місії згорали в атмосфері або падали в океан. Для кожного нового запуску будувалась нова ракета – дорого, довго, неефективно. І ось SpaceX показала, що можна інакше.
Falcon 9 змінила правила гри. Відтоді ця ракета стала справжньою робочою конячкою компанії. Понад 20 місій до МКС – і це лише початок. Falcon 9 використовувалася також для запуску супутників GPS, військових апаратів, телекомунікаційних систем і глобального інтернету (Starlink). І вона не просто літала – вона поверталася. Одну й ту ж ракету можна використовувати знову й знову. Це економить мільйони доларів і роки підготовки.
Після завершення холодної війни космічна карта світу почала змінюватися. З’явилися нові гравці: Китай, Японія, Індія, ОАЕ, країни Європи. Щороку – місії на Місяць, нові марсоходи, десятки супутників, і все більше приватних проєктів. І саме тут SpaceX виходить на перший план: компанія пропонує готову інфраструктуру, яка дозволяє іншим країнам, науковим установам і приватним компаніям досягати орбіти без створення власних ракет з нуля.
SpaceX не просто будує ракети. Вона будує нову модель космосу – відкритого, швидкого, гнучкого. І здається, це тільки початок.
Також цікаво: Дрон-перехоплювач шахедів від Swift Beat: Що відомо
Прогулянки космосом
Поки Falcon 9 вчилася повертатися на Землю, інженери SpaceX паралельно працювали над ще одним амбітним проєктом – космічним кораблем Dragon. Його створили для доставки вантажів на Міжнародну космічну станцію та повернення корисного вантажу назад. Але Dragon одразу замислювався не просто як “вантажівка для орбіти” – а як платформа майбутнього, здатна перевозити і людей.
Спочатку з’явилась вантажна версія – Cargo Dragon, яка транспортувала обладнання, їжу, інструменти. Але паралельно почала формуватись і пілотована модифікація – Crew Dragon, яка мала повернути Сполученим Штатам незалежний доступ до космосу.
У грудні 2010 року Dragon здійснив свій перший політ у межах місії COTS Demo Flight 1. Він зробив два оберти навколо планети й успішно повернувся на Землю. Це був не просто успіх – це була демонстрація того, що SpaceX вже грає в “першій лізі”.
У квітні 2011 року NASA виділило компанії $75 мільйонів у межах програми Commercial Crew Development (CCDev) на створення системи аварійного порятунку під час запуску. Тоді ж SpaceX офіційно приєдналася до програми NASA Commercial Crew Program, а згодом підписала низку важливих контрактів. Найгучніший із них – контракт 2016 року на $2,6 мільярда на доставку американських астронавтів на МКС.
На початку 2012 року ринкова вартість SpaceX оцінювалася в $1,3 мільярда, але вже у травні того ж року, – після того як Dragon став першим комерційним кораблем, який доставив вантаж на МКС – оцінка компанії злетіла до $2,4 мільярда.
У межах тієї ж програми Commercial Crew SpaceX завершила розробку Crew Dragon – пілотованого корабля нового покоління, який повернув США можливість самостійно запускати людей у космос після завершення епохи Шаттлів. Уперше з 2011 року американські астронавти знову вирушили в космос з території США – і зробила це не державна ракета, а приватна компанія, яку ще кілька років тому всі вважали фантазією Маска.
Завдяки наполегливості, технічній сміливості та стратегічному партнерству з NASA, SpaceX перетворилася з експериментального стартапу на одну з найвпливовіших космічних компаній світу. І все це – всього за десятиліття.
Без сумніву, однією з найважливіших віх в історії SpaceX став її перший пілотований політ. Запуск супутників або доставка вантажів на орбіту – це вже високий рівень складності. Але коли на борту – люди, відповідальність і ставки зростають у рази. І саме тоді SpaceX зробила величезний крок – і зробила його впевнено.
У травні 2020 року корабель Crew Dragon успішно доправив на Міжнародну космічну станцію двох американських астронавтів – Роберта Бенкена та Дугласа Херлі. Вони вирушили у космос з американської землі вперше з часів завершення програми шаттлів. І це було не просто повернення до пілотованих запусків – це було відкриття нової ери, де замість урядового агентства людей доставляє приватна компанія.
Crew Dragon не лише виконав місію – він зробив це ефектно. Модернова капсула, інтерфейс як з наукової фантастики, елегантний, і водночас, функціональний дизайн, а також нове покоління скафандрів, створене спеціально для SpaceX – усе це стало символом технологічного стрибка. Це не просто політ, це демонстрація впевненості, зрілості й готовності SpaceX транспортувати людей у космос на постійній основі.
Успіх цієї місії привернув увагу всього світу. Це був момент, коли мрія Маска про колонізацію Марса перестала виглядати як далека фантазія – і стала реальним маршрутом, прокладеним уже сьогодні. До травня 2025 року компанія здійснила 15 комерційних запусків з екіпажем, 10 з яких були фінансовані NASA.
Звісно, шлях до зірок не обходиться без катастроф. У червні 2015 року SpaceX пережила свою першу серйозну технічну поразку. Ракета-носій Falcon 9, що виконувала місію CRS-7 з доставкою вантажу на Міжнародну космічну станцію, вибухнула всього через дві хвилини після старту. І причиною стала деталь, про яку ніхто навіть не подумав би – невелике сталеве кріплення.
Цей компонент утримував під тиском гелієвий балон, що розміщувався всередині паливного бака. Під час злету, коли ракета зазнала значного прискорення, кріплення не витримало навантаження. Гелій вивільнився під високим тиском у паливний бак, спровокувавши катастрофічний вибух. Разом із ракетою було втрачено і вантаж – супутник вартістю понад $200 мільйонів.
Це була гірка поразка. Не лише через втрати, а й тому, що сталася на тлі попередніх успіхів. Але саме в таких моментах перевіряється стійкість. І SpaceX її продемонструвала. Замість того щоб сховатися в тіні й заговорити про “технічну паузу”, компанія максимально відкрито проаналізувала причини, публічно визнала свою помилку – і взялася за роботу.
І вже через кілька місяців Falcon 9 знову злетіла в небо. Посилена, вдосконалена й ще впевненіша. Бо у SpaceX, здається, розуміють головне: успіх не приходить без провалів, але по-справжньому важливо – як ти на них реагуєш.
Також цікаво: Все про безпілотник-перехоплювач BLAZE від латвійської компанії Origin Robotics
Надважка ракета-носій Falcon Heavy
Falcon Heavy – це справжній гігант серед ракет. Надважка ракета-носій від SpaceX, створена на базі трьох з’єднаних перших ступенів Falcon 9, стала найбільш потужною у світі з моменту свого дебюту у 2018 році. Вона здатна виводити на низьку навколоземну орбіту понад 63 тонни вантажу – це більше, ніж будь-яка інша сучасна ракета.
По суті, Falcon Heavy – це три ракети Falcon 9, з’єднані в єдину систему. Центральний блок – посилена перша ступінь, а по боках – два прискорювачі, які теж є модифікованими першими ступенями Falcon 9. Над ними – другий ступінь, який уже й виводить корисне навантаження на задану орбіту: будь то ННО, геоперехідна або навіть міжпланетна траєкторія.
Але головне – багаторазовість. Бічні прискорювачі повертаються на Землю, сідаючи вертикально, як у фантастичних фільмах, – і це не лише видовищно, а й радикально здешевлює вартість запусків, які традиційно сягали сотень мільйонів доларів. У випадку Falcon Heavy ціна стартує від $97 мільйонів – надзвичайно конкурентна пропозиція для такого класу ракет.
Перший запуск Falcon Heavy у лютому 2018 року став справжнім шоу, яке дивився увесь світ. У ролі демонстраційного вантажу – особистий Tesla Roadster Ілона Маска, який сьогодні мчить геліоцентричною орбітою десь поблизу Марса. На його борту – манекен у скафандрі, якого Маск жартома назвав Starman.
Відтоді Falcon Heavy виконала вже 11 успішних місій (станом на лютий 2025 року). Серед них – як комерційні, так і військові запуски високої секретності, включно з місіями для Космічних сил США. Вона довела свою надійність, силу та гнучкість у використанні.
Falcon Heavy – це ще одне підтвердження того, що SpaceX не просто наздоганяє інших, а диктує нові правила в космічній індустрії. І найцікавіше – попереду.
Читайте також: Все що відомо про експериментальний БПЛА General Atomics A2LE
Starship та його місії
Starship – це не просто ракета. Це – космічна система нового покоління, яка має змінити саму концепцію міжпланетних подорожей. Багаторазова, надважка, гігантська – вона створюється компанією SpaceX як ключовий інструмент для освоєння далеких планет, включно з головною метою Ілона Маска – Марсом.
Система складається з двох основних частин:
- Super Heavy – перший ступінь, величезний прискорювач, який піднімає корабель з Землі.
- Starship – другий ступінь і водночас повноцінний космічний корабель, здатний літати в глибокому космосі й повертатися на планету.
Обидві частини – повністю багаторазові, що означає потенціал кардинального здешевлення запусків. І якщо SpaceX вже довела, що можна повертати ракети Falcon 9, то Starship – це спроба масштабувати цю концепцію до гігантських розмірів і міжпланетного рівня.
Super Heavy працює на новому поколінні двигунів Raptor, що використовують метан і рідкий кисень. Такий вибір не випадковий – метан можна потенційно виробляти на Марсі, що критично важливо для колоніальних місій. Starship, у свою чергу, також оснащений двигунами Raptor і має колосальний вантажний відсік, здатний перевозити до 100 осіб і великі обсяги обладнання чи вантажу.
На сьогодні – це найпотужніший космічний корабель з коли-небудь створених. Вартість його розробки вже перевищила $5 мільярдів, і проєкт досі перебуває у фазі активних випробувань.
Перший випробувальний політ Starship відбувся 20 квітня 2023 року. Через чотири хвилини після старту корабель вибухнув, але у стилі Ілона Маска це теж було названо успіхом: «Ми дістались вище, ніж будь-коли до цього. Наступного разу буде краще.»
Загалом, станом на середину літа 2025 року Starship здійснив дев’ять льотних випробувань. Останнє, дев’яте, відбулося 28 травня 2025 року й завершилось руйнуванням корабля під час входу в атмосферу. Політ розпочався успішно. Космічний корабель Starship піднявся у небо, відбулося відділення ступенів, і корабель вийшов на суборбітальну траєкторію. Однак під час повернення на Землю Starship втратив контроль над орієнтацією і увійшов в атмосферу під неправильним кутом, що призвело до його руйнування.
Прискорювач Super Heavy також не зміг успішно здійснити посадку і був втрачений над Мексиканською затокою.
Але кожен запуск – це крок уперед. Маск і команда йдуть за принципом: «швидко запускати, швидко вчитись».
Однією з революційних ідей Starship є дозаправка на орбіті. У майбутньому кораблі зможуть зустрічатися в космосі, передавати пальне – і продовжувати шлях на Місяць, Марс чи навіть далі. Це вже не мрія, а реальний сценарій, який готується до втілення.
Starship створюється не просто як ракета – а як повноцінна транспортна система для міжпланетної цивілізації. Перевезення людей, вантажів, обладнання на Марс – і назад. У цьому задумі вся філософія Маска: якщо людство хоче вижити – йому треба стати міжпланетним видом.
І саме для цього був створений Starship.
Також цікаво: Все про новий винищувач F-47 та програму NGAD
Глобальний супутниковий інтернет (Starlink)
Звичайно, також варто згадати про Starlink – ще один амбітний проєкт SpaceX, який буквально зшиває планету інтернетом. Це глобальна супутникова система, покликана забезпечити високошвидкісний широкосмуговий доступ до мережі у будь-якій точці Землі – особливо там, де традиційна інфраструктура або технічно неможлива, або економічно невиправдана.
На відміну від звичних провайдерів, Starlink не покладається на вежі чи кабелі. Замість цього він створює мережу з тисяч малих супутників на низькій навколоземній орбіті (LEO), які разом формують глобальне покриття. Завдяки цьому сигнал має мінімальні затримки, а швидкість передачі даних – конкурентна традиційним оптоволоконним лініям.
Ключовою перевагою є лазерні канали зв’язку між супутниками, що дозволяють передавати трафік безпосередньо з супутника на супутник – без проходження через земну інфраструктуру. Це особливо важливо для регіонів із обмеженим доступом до підводних кабелів чи наземних вузлів. З іншого боку, самі супутники взаємодіють із наземними станціями, які інтегровані в глобальну інтернет-мережу. Користувачі підключаються до системи за допомогою спеціальних терміналів, які вже стали впізнаваним елементом на дахах приватних будинків і навіть на пересувному транспорті.
Перший тестовий запуск відбувся у травні 2019 року – тоді було виведено 16 прототипів. Відтоді система стрімко розширюється. За даними офіційного акаунта Starlink у соцмережі Х (раніше Twitter), до травня 2024 року кількість користувачів перевищувала 3 мільйони, а в січні 2025-го – вже сягнула 4,6 мільйона.
На офіційному сайті Starlink розміщено інтерактивну карту, де вказано, в яких країнах уже доступне покриття, де очікується запуск найближчим часом, а де надання послуг поки що неможливе – через технічні, політичні чи правові обмеження.
Starlink – це не просто про інтернет. Це – про доступ до інформації, про цифрову свободу, про нову форму глобальної комунікації. І, можливо, це перший крок до побудови мережі, яка працюватиме не лише на Землі, а й на Місяці, Марсі та далі.
Читайте також: Маловідомі сторінки історії авіації: Northrop XP-79B “Flying Ram” – літак для таранної атаки
Плани на майбутнє
Компанія SpaceX має дуже амбітні плани на майбутнє. Звичайно, всіх подробиць ми не можемо знати, лише здогадуватись, але про це варто написати окремо.
Колонізація Марса
Ілон Маск мріяв про Марс ще задовго до того, як з’явилась SpaceX. Але з розвитком технологій, запуском Starship і зниженням вартості космічних польотів ця мрія поступово перетворюється на стратегічний курс компанії. Ідея проста й водночас масштабна: створити постійне місто на Марсі, щоб дати людству шанс на виживання у випадку глобальної катастрофи на Землі.
Маск неодноразово наголошував, що міжпланетне життя – це не розкіш і не футуризм, а страховка від вимирання людства. У 2016 році він уперше представив концепцію марсіанської колонії, оцінивши вартість проєкту в $10 мільярдів. Тоді звучала ще й надсмілива дата – 2024 рік як ціль для першої пілотованої місії. Та, як і з більшістю інновацій Маска, строки змістилися, але сам курс залишився незмінним.
На Міжнародному астронавтичному конгресі у 2023 році Маск назвав нові терміни: першу експедицію з екіпажем він тепер очікує протягом найближчих трьох-чотирьох років, тобто до 2027-го. У травні 2024-го, виступаючи в соцмережі Х (раніше Twitter), Маск заявив, що через 20 років на Марсі вже буде місто, а через 30 – перша автономна цивілізація.
Для реалізації цих планів компанія повністю покладається на ракетно-космічну систему Starship, яка зараз проходить активну фазу випробувань. У вересні 2024 року Маск оголосив новий етап: SpaceX планує протягом двох років відправити на Марс п’ять безпілотних кораблів. Вони мають протестувати посадку, функціональність вантажних систем, генерацію енергії та можливості для створення тимчасових баз.
Успішне виконання цих місій – ключ до майбутнього пілотованого польоту. Якщо все піде за планом, перші екіпажі можуть вирушити до Червоної планети вже до 2028 року. У разі труднощів – запуск перенесуть ще на два роки, щоб не ризикувати безпекою людей.
Це – гра на десятиліття. Але саме так Маск і бачить майбутнє: міжпланетне, багаторазове, і з людською присутністю за межами Землі. І якщо хтось дійсно зможе поставити перший купол над марсіанським пилом – найімовірніше, це буде саме SpaceX.
Читайте також: Найкращі українські військові БПЛА, частина 1: Розвідка та коригування
Космічний туризм
У травні 2024 року SpaceX зробила ще один гучний крок – на офіційному сайті з’явилися пропозиції з космічного туризму. Так, тепер кожен охочий – за відповідних фінансових можливостей – може забронювати мандрівку на Міжнародну космічну станцію, Місяць, або навіть Марс.
Комерційні польоти на МКС обіцяють зробити доступними вже з 2025 року, хоча вартість квитків, як і раніше, не розголошується. Очевидно лише одне – це буде не дешево, але історично.
Втім, усе почалося ще у 2021-му. У вересні того року компанія вперше у світі здійснила запуск повністю цивільного екіпажу в рамках місії Inspiration 4. Без професійних астронавтів на борту, лише звичайні люди з надзвичайною сміливістю – і це стало переломним моментом у розвитку комерційних польотів.
А вже 12 вересня 2024 року відбулася ще амбітніша подія – Polaris Dawn, приватна місія, в межах якої двоє космічних туристів вийшли у відкритий космос. Це був перший в історії неурядовий вихід людини у відкритий космос, і він пройшов успішно.
Учасники провели п’ять днів на орбіті, після чого капсула Crew Dragon успішно приводнилася у Мексиканській затоці.
Корабель вийшов на висоту 1400,7 км, побивши рекорд, що тримався з 1966 року. До того часу жодна місія на такій висоті без виходу за межі гравітаційного поля Землі не здійснювалася.
Космічний туризм уже не фантастика, а реальність. І хоча зараз він доступний одиницям, SpaceX демонструє, що з кожним роком ця реальність стає ближчою до масового ринку. І якщо у майбутньому на орбіті з’являться готелі, прогулянки по Місяцю чи рейси “Земля – Марс”, не виключено, що вони теж стартуватимуть з логотипом SpaceX на борту.
Також читайте: Маловідомі сторінки історії авіації: Bell X-1 – перший надзвуковий літак
Вплив SpaceX на космічну індустрію
Під керівництвом Ілона Маска SpaceX не просто переписала правила гри в космічній індустрії – вона змінила саму гру. Станом на 2024 рік компанія вважається найдорожчою приватною компанією у світі, з ринковою оцінкою близько $350 мільярдів. Її успіхи не просто вражають – вони визначають нову космічну епоху.
Тільки у 2024 році SpaceX здійснювала запуски ракет майже кожні 2-3 дні, встановивши темп, з яким не зрівняється жодна національна програма. За рік компанія виконала більше місій, ніж NASA за всю 30-річну історію Space Shuttle. Це вже не просто приватна ініціатива – це повномасштабний космічний конвеєр.
Головна технологічна революція SpaceX – багаторазові ракети. Там, де раніше ракети ставали одноразовим металобрухтом після запуску, SpaceX навчилася повертати та використовувати Falcon 9 знову і знову. Один із прискорювачів уже здійснив 26 запусків, і компанія планує не зупинятися. Ця інновація дала те, що довго вважалося неможливим: 96% зниження вартості запуску вантажів – з $30000 до $1200 за фунт.
Інша гордість компанії – Starship, найпотужніша ракета в історії людства. 120 метрів у висоту, 33 двигуни Raptor, повна багаторазовість – Starship створена для міжпланетних польотів, і вже зараз демонструє, що майбутнє з Марсом – не фантазія, а робочий план.
Завдяки цим проривам за останні два роки в космос було запущено більше об’єктів, ніж за всю попередню історію людства. І це – лише початок.
SpaceX перетворила комерційний космос з теорії на індустрію. Вона довела, що приватні компанії можуть ефективно конкурувати з державними агентствами – доставляти вантажі на орбіту, запускати супутники, виконувати пілотовані місії. Саме SpaceX зрушила цілий ринок: після її прориву в галузь прийшли десятки стартапів, мільярди інвестицій і цілі нові екосистеми послуг.
Окремий блок успіху – це Starlink. Супутникова система високошвидкісного інтернету вже працює в більш ніж 70 країнах. Вона підходить для стримінгу, онлайн-ігор, відеозв’язку, а також для кораблів, літаків, гірських сіл та пустельних районів. У 2024 році Starlink приніс компанії $7,8 мільярда доходу, ставши її стабільним фінансовим фундаментом.
Вся історія SpaceX є яскравим прикладом того, як можна реалізувати амбітну мрію однієї людини завдяки успішній роботі тисяч інженерів та розробників компанії. Майбутнє SpaceX виглядає не просто амбітно – воно формує нову космічну реальність. Компанія не зупиняється на запуску супутників чи доставці вантажів на орбіту. Її довгострокова мета – перетворити людство на міжпланетний вид. І це вже не футуризм, а стратегія, яка щороку набирає обертів.
Також цікаво:
