Все почалось з того, що на початку 70-х радянське керівництво захотіло мати гвинтокрил, який може перевозити 20 т вантажу на відстань до 400 км. Існуючий на той час Мі-6 міг возити не більше 8 т, або 11,5 т за рахунок зменшення обʼєму пального, тобто зменшення дальності польоту. Спочатку Мі-26 планувався як фейсліфт Мі-6, але стало ясно, що треба робити нову машину, бо ще однією з вимог було збільшення відсіка для внутрішнього навантаження.

Також цікаво:
- На виставці вперше показали українську крилату ракету «Трембіта»
- У Мережі показали фото українського F-16 після повернення з бойового завдання
ЗМІСТ СТАТТІ:
Створення Мі-26
Враховуючи весь досвід експлуатації Мі-6 та Мі-10 (який був виготовлений максимально уніфікованим з Мі-6), вже в 1972 році був готовий ескізний проект, а допрацьований макет вже в 1975 році показали державній комісії. В 1977 перший льотний борт Мі-26 передали на випробування.

Машина вийшла гарна: в тій же вазі, що і трохи дерев’яний (з дерева виконані лопаті рульового гвинта, так) Мі-6, в кабіну влазив в два рази більший за обʼємом вантаж, бо однією з вимог при створенні вертольота була можливість перевезення сучасних і перспективних видів озброєння мотострілецьких дивізій, плюс можливість все це закидати на висоти 1500-2000 м для проведення гірських операцій. І, звісно, обіцяні 20 т корисного навантаження.

Ще цікавий факт: новий восьмилопатевий несучий гвинт (НГ) зі склопластику вийшов на 40% легшим за металевий НГ Мі-6, у якого було 5 лопатей. Також великою зміною (і великою проблемою) була передача обертального моменту від двох запорізьких двигунів Д-136 на НГ. Планетарний редуктор, як на Мі-6, був замінений на триступеневий багатопоточний. Через це на гвинт передавалось в 1,5 рази більше крутного момента (~15500 H-м проти ~21500 Н-м).
Читайте також:
- Українська компанія Ukrspecsystems представила дрон Shark-M: подробиці про новинку
- ТОП-10 найважливіших відомих військових супутників
Двигун Мі-26
Силову установку робило запорізьке КБ “Прогрес”. Там існуючий двигун Д-36, який ставили на Ан-72 та Ан-74, переробили в турбовальний для гелікоптерів з потужністю 11500к.с. у злітному режимі. За проектом одного двигуна мало вистачати для польоту в умовах відмови другого двигуна (у злітному режимі, інструкція по експлуатації дозволяє цей режим до 5 хв).

Збільшення кількості авіаційних інцидентів з Мі-26
А тепер до цікавого. За останні 20 років з Мі-26 сталось мінімум 6 авіаційних інцидентів. У всіх, крім першого, один і той самий сценарій: захід на посадку з вантажем на зовнішній підвісці або в кабіні. Фінал – хвостова балка каже “прощавай”. На фотографіях подібних інцидентів зазвичай гвинтокрил сумно лежить на правому боці, окремо від хвостової балки. На фото аварія 25 квітня 2020, де RA-06268 сідав на одному двигуні на Ямалі:
Навіть розвинене шасі замортизаторами не компенсує удар, при якому хвостова балка відокремлюється, причому, навіть при допустимому перевантаженні. Ще фото RA-06268:
Також цікаво:
- Чи зможуть США встановити свій прапор на Марсі?
- Український пілот F-16 встановив рекорд за кількістю збитих ракет за один політ
У чому причини аварій Мі-26?
Знайшов отаку табличку. Тут борти і заводські серії. Всі дати випуску вкладаються в майже три роки: з квітня 1989 по лютий 1992. В цей період використовувався інший сплав алюмінія для силового набора, а саме сплав 01420.
Цей сплав гірший за проектний, тобто не витримує проектні навантаження, плюс добивають його зовнішні впливи, як удари НГ по балці, і перевезення вантажів на зовнішній підвісці. На початку 2000-х років були проведені купи досліджень, такі як:
- Розрахунок параметрів навантаження
- Розподілення тріщин стрингерів
- Вимірювання розвитку швидкості розвитку втомних тріщин
Плюс під це все написали нові льотні інструкції.
Але через те, що гелікоптери експлуатуються та ремонтуються у різних умовах (десь “на колінці”, десь заводський), вимушено зʼявились групи ризику в попередній табличці. Пікантності додав момент, що тріщини в конструкції майже неможливо виявити на початкових етапах при постійній експлуатації вертольота, бо треба залізти аж в початок хвостової балки, а зробити це можна лише з частковою розборкою конструкції.
Згодом також зʼясувалось, що, наприклад, борт 06121 після продовження ресурсу відлітав всього 143 години, і 18 годин після останнього огляду (десь 3 льотні зміни). А борт, що розбився на ямалі, RA-06268, як зʼясувалось під час розслідування, не був на ремонті 20 років. Якщо подивитись табличку уважно, то в період з 2018 по 2020 частота інцидентів тільки збільшилась.
Історія занепаду Мі-26
Станом на 2020 рік, на росії літало лише 20 Мі-26, це менше ніж 30% від загальної кількості бортів. І незрозуміло, що робити для виправлення ситуації, бо іншого важкого вертольота в русні немає, Мі-6 зняли з експлуатації у 2002 році, через те, що не залишилось дідів, які могли його обслуговувати, і те, що запаси дерев’яних рульових гвинтів вичерпались (це не жарт).
Після 1992 року сплав 01420 не використовувався для силового набору, за цей час було виготовлено приблизно 40 бортів Мі-26, але здебільшого вони пішли на експорт. Перелік можна подивитись тут.
Країни експлуатанти Мі-26: Алжир, Йорданія, Венесуела, Китай. Також пара бортів експлуатується міністерством надзвичайних ситуацій рф.

Якщо у військового гелікоптера Мі-24, де теж свого часу були проблеми з втомою метала і тріщинами, хвостова балка може бути замінена, то у Мі-26 балка не розʼємна, і вважайте, що треба робить машину повністю наново. У підсумку, з 30 Мі-26 росіяни втратили вже кожен шостий борт.
Читайте також:
- Як винищувач F-15 Eagle знищив супутник Solwind P78-1
- Все про турецький БПЛА Bayraktar Kizilelma: Історія розробки та перспективи
А що в Україні?
Після зникнення срср Україні дістались 92 борти. До 1999 року у всіх Українських Мі-26 закінчився календарний ресурс, грошей на його подовження не знайшлось, і польоти припинили.

Три борти були продані, але поки не вирішена проблема з відновленням льотного стану ці борти теж стоять.

Ось така сумна історія доволі великого серійного вантажного гвинтокрила Мі-26. Залишайте свої думки, зауваження та побажання у коментарях. До нових зустрічей!
Також цікаво: