На порталі War&Sanctions у розділі “Компоненти у зброї” ГУР МО України оприлюднило детальний огляд конструкції та компонентної бази російського безпілотного літального апарата “ґєрань-3” серії “У” з турбореактивним двигуном.
Цей дрон є реактивним відповідником іранського Shahed-238, а перші матеріали про компонентну базу Shahed ГУР оприлюднило понад рік тому під час запуску порталу. Сьогодні ж розвідка продемонструвала 3D-модель безпілотника, перелік його компонентів і джерела походження іноземних комплектуючих, притаманних так званій “російській локалізованій версії”.
Безпілотник версії “У” оснащено китайським турбореактивним двигуном Telefly JT80. Завдяки йому апарат розвиває швидкість у межах приблизно 300–370 км/год, а орієнтовна оперативна дальність застосування оцінюється до 1000 км. Максимальні швидкісні показники, близькі до 370 км/год, зазвичай фіксуються в зонах дії українських комплексів ППО та радіоелектронної боротьби, у районах перехоплення іншими дронів або на термінальних етапах підходу до цілі.
Загальна компоновка модулів та електронних блоків у “ґєрань-3” значною мірою відповідає конструкції бензинових варіантів “ґєрань-2” серії “Ы”. У комплект електроніки входять типові вузли, зокрема інерційно-навігаційна система SADRA, блок вимірювання повітряного тиску (ADC), блок розподілу потужності (PDU) та інші стандартизовані компоненти.
Щоб підвищити стійкість супутникової навігації до засобів РЕБ, “ґєрань-3” обладнано завадозахищеною супутниковою навігаційною системою з адаптивною антенною решіткою (CRPA) на 12 елементів – модулем “комєта-М12”. Вона дозволяє зменшити вплив глушіння та підвищити точність навігаційних даних у складних електромагнітних умовах.
За наявними відомостями, на реактивних “ґеранях-3” також встановлюють камеру й систему передачі відео, що походять від комплектації бензинових “ґєрань-2” серії “Ъ”, що забезпечує можливість ведення візуальної розвідки та коригування ударів у реальному часі. Загалом з 45 ідентифікованих у конструкції іноземних компонентів приблизно половина походить від американських виробників. Додатково зафіксовано вісім китайських, сім швейцарських, три німецьких, два британських і один японський елемент. Така мультинаціональна компонентна база підкреслює залежність сучасних зразків озброєнь від міжнародних ланцюгів постачання.
“Ґєрань-3” – це вже восьмий зразок застосованого росією озброєння, чия будова була оприлюднена ГУР МО в межах серії публікацій “Засоби ураження”. Розділ “Компоненти у зброї” порталу War&Sanctions наразі містить понад 5000 записів про іноземні комплектуючі, ідентифіковані у 177 різних зразках озброєнь та військової техніки, що застосовуються державою-агресором росією та її партнерами.
Читайте також:
- Українська розвідка розкрила понад 100 іноземних компонентів у російських дронах і ракетах
- Українські військові збили дроном російський ударно-розвідувальний БПЛА «Оріон»
Джерело: ГУР
