Військово-повітряні сили США вперше в історії успішно здійснили пуск ракети з борту безпілотного веденого, що розробляється в межах концепції Collaborative Combat Aircraft (CCA). Випробування проводилися спільно з оборонною компанією Anduril Industries, а безпосереднім виконавцем завдання став безпілотний апарат YFQ-44A, який уразив керованою ракетою AIM-120 віртуальну ціль.

Створення автономних бойових платформ, призначених для спільного патрулювання та ведення бою пліч-о-пліч із традиційними пілотованими винищувачами, рано чи пізно мало дійти до етапу практичного застосування озброєння. Попередні місії за участю дронів на кшталт YFQ-44A обмежувалися лише транспортуванням бойових засобів у ролі пасивного корисного навантаження, але реального вогневого ураження не відбувалося.
Історичний перелом відбувся у закритому повітряному просторі над каліфорнійською пустелею Мохаве, де безпілотник від Anduril запустив бойову ракету середньої дальності класу «повітря-повітря» AIM-120. Проте повністю автономним цей процес назвати не можна. Хоча YFQ-44A самостійно виконав більшу частину роботи – виявив об’єкт, захопив його та зблизився на необхідну відстань – фінальну команду на ураження віддав наземний оператор. Це обумовлено чинними військовими протоколами Сполучених Штатів, які суворо забороняють комп’ютерним системам самостійно приймати рішення про відкриття вогню.

У минулому військовим уже вдавалося запускати ракети з безпілотних апаратів, але ті операції виконувалися дистанційно керованими машинами, де кожним рухом штурвала з землі керував живий пілот. Нинішній тест, проведений за підтримки випробувального крила 412 та Об’єднаних випробувальних сил завоювання переваги в повітрі, став чимось значно більшим, ніж просто скиданням боєприпасу за заздалегідь прописаними координатами.
Цього разу йдеться про повноцінний динамічний сценарій повітряного бою, повністю керований програмним забезпеченням. Вбудована комп’ютерна система використала фірмову цифрову платформу Lattice від Anduril для сканування простору, фіксації цілі та розрахунку траєкторії перехоплення. Людина втрутилася в алгоритм лише один раз – для верифікації пуску, після чого автоматика знову взяла керування на себе для безпосереднього сходу ракети з пускової установки.

Генерал Дейл Вайт, який керує портфелем програм критично важливих систем озброєння, підкреслив, що перехід від пасивного транспортування макетів на початку року до реального бойового пуску свідчить про високу зрілість проєкту. За його словами, це дозволяє підтвердити точність цифрових моделей інтеграції на основі реальних практичних даних. Він також додав, що випробування доводять здатність ведених безпілотників автономно виконувати весь цикл бойового застосування зброї в межах параметрів, які задає пілот, що суттєво прискорить передачу новітніх оборонних технологій безпосередньо у війська.
Читайте також:
- 50 тисяч ударних дронів: Німеччина фінансує одну з найбільших закупівель безпілотників для України
- Нічний розгром в Азові: Українські дрони відправили на дно ще 9 танкерів путінського “тіньового флоту”
Джерело: newatlas







