Сучасну війну неможливо уявити без дронів і безпілотників. Ми хочемо розказати про найкращі сучасні українські БПЛА.
Безпілотні літальні апарати вже давно використовуються у військовій справі для спостереження, розвідки, коригування вогню артилерії та завдання ударів по наземних цілях. Однак у російсько-українській війні застосування БПЛА набуло безпрецедентно масового характеру. Крім спеціалізованих військових дронів, у ході бойових дій дуже активно застосовуються апарати цивільного призначення. У боях задіяні як мініверсії вагою від 300 г, так і багатотонні реактивні апарати. Цивільні моделі активно працюють як у міських боях, так і в окопних. Нерідко інформація, отримана за допомогою безпілотних апаратів, стає критично важливою під час підготовки засідок проти бронетехніки. Часто БПЛА працюють у зв’язці з танком чи розрахунком артилерії. Для знищення цілей на полі бою або у прифронтовій смузі наші захисники застосовують «дрони-камікадзе». А безпілотники середнього класу, озброєні керованими боєприпасами, здатні полювати на бронетехніку та легкі плавзасоби. Також є приклад того, як наші захисники застосовували важкі реактивні розвідувальні БПЛА радянського виробництва у ролі крилатих ракет.
Наразі українські захисники отримують десятки видів цивільних і військових БПЛА як виробництва інших країн, так і від вітчизняних виробників. У зв’язку з тим, що спектр комерційних моделей, що є в розпорядженні ЗСУ, дуже широкий, у цій публікації буде представлено найбільш масові безпілотники, а також апарати, застосування яких викликало найбільший резонанс. Ми розкажемо про найбільш успішні розробки українських виробників дронів та БПЛА.
ЗМІСТ СТАТТІ:
Умовно можна виділити чотири класи безпілотників, які використовують ЗСУ на полі бою. Давайте більш детально розбиратись.
Перший клас – мікродрони та/або цивільні дрони. Це Black Hornet виробництва американської компанії Teledyne FLIR, а також перероблені для бойових цілей цивільні безпілотники, такі як БПЛА китайської компанії DJI та американської Autel, які оснастили боєприпасами або засобами відслідковування.
Ці дрони достатньо компактні, навчитися керувати ними відносно просто. Але в них обмежена дальність польоту та посередня автономність, хоча завдяки простоті і компактності вони досить часто застосовуються в бойових умовах.
Другий клас – це БПЛА середнього класу, які досить часто застосовуються на тактичному рівні та виконують функції розвідувальних апаратів. Такі апарати створені спеціально під конкретні цілі. Вони середнього розміру, можуть довго перебувати у повітрі. Деякі моделі можуть автономно літати до 4 годин. В Україні до цього класу можна віднести БПЛА Фурія та Лелека-100. Цей клас зараз один із найпопулярніших і перспективних.
Третій клас – це безпілотники оперативно-тактичного класу. Вони отримали збільшений радіус дії і високу автономність до 10-12 годин, що дозволяє працювати в тилу ворога, допомагаючи ЗСУ збирати розвідувальні дані, які потім будуть використані при плануванні бойових дій та спеціальних операцій. До такого типу БПЛА належать багатоцільові дрони українського виробництва PD-2 та Raybird-3. Вони вже не раз довели свою спроможність виконувати завдання з аеророзвідки.
Четвертий клас – ударні (бойові) або стратегічні безпілотники, які дійсно є елітою світу БПЛА. До речі, сюди можна віднести славетний турецький бойовий дрон Bayraktar TB-2, який з перших днів повномасштабної війни наводив жах на росіян. Такі безпілотники здатні тривалий час перебувати у повітрі, деякі з них більше 24 годин, вести аеророзвідку глибоко в тилу ворога, а також бути носіями керованих бомб. Їх часто називають БПЛА “літакового” типу.
Повернемося до українських виробників дронів та безпілотних літальних апаратів. Ми вирішили скласти свій список найкращих розробок українських виробників. Відразу скажемо, що це не рейтинг, а спроба розказати про безпілотники, які пройшли сертифікацію і мають серійне виробництво.
Варто зауважити, що наші виробники вже давно намагаються виготовляти дрони для ЗСУ. Перші розробки почалися на рубежі 2014-2015 років, коли військові дії в Україні обмежувалися територією Донбасу.
У ході масштабних бойових дій українські Збройні сили втратили більшу частину спеціалізованих БПЛА, які перебували на озброєнні до лютого 2022 року, і були призначені для розвідки, спостереження за полем бою та коригування артилерійського вогню.
Дефіцит спеціально розроблених дронів, здатних діяти у віддаленні за кілька десятків кілометрів від станції управління, частково компенсувався масовим використанням на передовій цивільних коптерів. Але вже у травні 2022 року ЗСУ вклало низку контрактів на постачання БПЛА військового зразка загальною вартістю понад $8 млн. Станом на серпень 2022 року на ці цілі було зібрано вже $20 млн. Договори на постачання безпілотників для ЗСУ були укладені з компаніями Skyeton, SKIF та UKRJET.
За майже 10 років було запущено у серійне виробництво багато цікавих моделей БПЛА. От саме про них сьогодні й розкажемо.
Одним із найпоширеніших безпілотних комплексів ЗСУ до початку повномасштабної війни був А1-СМ Фурія. Сам дрон та апаратура управління розроблені київським НВП «Атлон Авіа» у 2014 році, а на кінець 2021 року на озброєння ЗСУ було поставлено понад 100 комплексів. Вартість одного комплексу оцінювалася в $150 тис. Більшість деталей для цього комплексу виготовлено за межами України.
До складу комплексу входять три безпілотники, три денних та два нічних змінних розвідувальних модулі, наземна станція управління та обробки інформації, антени та додаткове обладнання. У розпорядженні оператора є два монітори. Один призначений для відстеження курсу, швидкості та поточного положення з прив’язкою координат через систему GPS-позиціонування. Другий монітор призначений для спостереження через оптичну камеру в режимі реального часу. Для навігації дрона використовуються GPS-модуль та інерційна система. Управління та передача інформації відбувається захищеними цифровими каналами. Координати цілей визначаються з точністю до 20 м, з можливістю автосупроводу. Можливе коригування вогню кількох артилерійських батарей.
Живлення наземної станції та зарядка акумуляторних батарей відбувається від бензинового енергогенератора потужністю 3 кВт. Весь комплекс обладнання знаходиться в ударостійких контейнерах, перевозиться автотранспортом і розгортається приблизно за 15 хвилин.
Сам БПЛА виконаний за схемою “літаюче крило”, планер зі склопластику. Злітна маса апарату – 6 кг. Розмах крила – 2 м. Дальність польоту – до 200 км, причому Фурія може віддалятися від пункту управління на 50 км. Крейсерська швидкість – 65 км/год. Максимальна – до 130 км/год.
У 2019 році на озброєння ЗСУ надійшов безпілотний комплекс М1 Spectator. Його розробили в Київському політехнічному інституті, а виробництво велося у ВАТ «Меридіан» імені С. Корольова. До лютого 2022 року замовнику було поставлено понад 30 комплексів. Комплекс складається з трьох БПЛА та комплекту наземної апаратури.
Крило розмахом 3 м та дві акумуляторні батареї ємністю по 16 А·год забезпечують тривалість польоту 2 год. Довжина апарату – 1,295 м. Злітна маса – 5,5 кг. Електрична силова установка може розігнати апарат до 140 км/год. Радіус дії станції управління – до 30 км. Стеля – до 3000 м.
Покращена модифікація SPECTATOR-M1 додатково до денної оснащена нічною тепловізійною камерою. Замінено контролери керування трансляцією відеосигналу. Вони тепер закодовані в цифровому вигляді. Додані також додаткові частоти керування апаратом та передачею відеосигналу, з перемиканням за заданим алгоритмом, що забезпечує стійкість до засобів РЕБ. У SPECTATOR-M1 інтегрована система автоматичного визначення координат цілі. Дальність трансляції картинки – до 35 км.
Модернізований варіант безпілотника оснащений батареями підвищеної ємності, що збільшило тривалість перебування у повітрі до 3 годин. Максимальна дальність польоту – 200 км.
БПЛА Лелека-100, створений українською компанією DeViRo. Безпілотник прийнятий на озброєння у травні 2021 року.
БПЛА Лелека-100 оснастили штовхаючим гвинтом, який обертає електродвигун. Корпус і крило зроблені зі склопластику та вуглеволокна. Довжина апарату – 1,135 м. Розмах крила – 1980 мм. Маса – близько 5 кг. Максимальна швидкість – 120 км/год, крейсерська – 60 км/год. Час перебування у повітрі – до 2,5 год. Гарантована довжина маршруту – 100 км. Стеля – 1500 м. Залежно від часу виробництва та конкретного завдання дрон оснащується камерами різного типу. Дальність трансляції сигналу – до 50 км.
Управління БПЛА виконується за допомогою радіостанції зашифрованим цифровим каналом, що дозволяє зберегти дані телеметрії під час польоту. Оператор може відстежувати за супутниковими картами місце безпілотника, коригувати маршрут, подавати команду на екстрене повернення в точку зльоту або за необхідності програмувати інше місце приземлення. Також під час придушення радіоканалу обміну даними, апарат здатний продовжити автономний політ, підтвердити і здійснити приземлення у заздалегідь запрограмованій точці.
Трансляція відеосигналу з борту Лелеки-100 створюється у кодованому вигляді, що ускладнює його перехоплення. Виявилось, що комплекс, пристосований для роботи в умовах складної обстановки з перешкодами і РЕБ, може працювати при блокуванні системи супутникової навігації.
У 2018 році на параді в Києві було продемонстровано комплекс безпілотної авіаційної розвідки PD-1. Він став прототипом серії, яка зараз зазнала модернізації, тому ЗСУ використовує вже покращену модель БПЛА PD-2.
Комплекс PD-1 був створений компанією UkrSpecSystems. Розробку першого комплексу оплатили спонсори, кошти на другий зібрали волонтери. Тому безпілотник і отримав назву People’s Drone, або скорочено PD. Комплекс включає безпілотник з двигуном внутрішнього згоряння, оснащений гідростабілізованою платформою USG-212 з телевізійною камерою високої роздільної здатності та тепловізором, автомобіль для пересування місцевістю та переносну станцію управління. Дистанційне керування безпілотником досягає відстані до 85 км. Телевізійне зображення можна прийняти від станції до 50 км.
Хоча комплекс не має високого захисту від перешкод, придушення каналів управління, трансляції даних і системи супутникової навігації, політ продовжується заданим маршрутом. У цьому випадку використовується інерційна навігаційна апаратура, а зображення запису ведеться на носій.
Безпілотник з розмахом крила 3 м у спорядженому стані важить 33 кг. Максимальна швидкість – 140 км/год. Крейсерська швидкість – 90 км/год. Стеля – 2000 м. Тривалість польоту – 5 год. В оновленій версії БПЛА PD-2 сумарна протяжність маршруту польоту на одному баку може сягати 1000 і більше км. Також розробникам вдалося збільшити радіус дії, який тепер становить 180 км.
Для зльоту БПЛА використовується спеціальний пристрій, який дає можливість вертикального запуску PD-2. Такий підхід збільшив мобільність запуску безпілотника, бо перші моделі вміли злітати тільки зі злітної смуги.
Слід зауважити, що до війни і на її початку все виробництво відбувалося у цехах компанії UkrSpecSystems. Але у зв’язку з подальшими ракетними обстрілами було прийнято рішення про перенесення частини виробництва в інші регіони і навіть за кордон.
БПЛА UJ-22 AIRBORNE від компанії UKRJET є одним із найбільших дронів, створених в Україні. Він позиціонується як багатоцільова платформа, здатна діяти цілодобово та нести різні навантаження, такі як засоби розвідки та спостереження, а також осколкові та касетні боєприпаси.
Безпілотник зі злітною масою 86 кг оснащений двотактним бензиновим двигуном. Довжина – 3300 мм, розмах крил – 4600 мм. Максимальна швидкість – 180 км/год, крейсерська – 120 км/год. Тривалість польоту – понад 8 годин. Практична стеля – 6000 м.
Управління БПЛА та корисним навантаженням відбувається в автоматичному, напівавтоматичному та ручному режимах. Зв’язок між наземним пунктом управління та літальним апаратом здійснюються цифровими шифрованими двосторонніми каналами. Апаратура управління, антенно-щоголовний пристрій та енергогенератор розміщуються на автомобілях підвищеної прохідності.
БПЛА UJ-22 AIRBORNE може підтримувати зв’язок з наземною станцією на відстані до 120 км. В автономному програмованому режимі апарат здатний вести розвідку, заглиблюючись за лінію фронту на кілька сотень кілометрів.
У 2021 році також був представлений варіант БПЛА UJ-22 Airborne з двома підвішеними 82-мм мінометними боєприпасами. Також цей варіант безпілотника міг нести кумулятивні боєприпаси, що скидаються, які створені шляхом переробки реактивних протитанкових гранат ПГ-7.
Відомо, що керований оператором дрон може здійснювати пошук рухомих цілей і завдавати по них прицільних ударів. При бомбардуванні стаціонарних об’єктів з відомими координатами, що знаходяться на значній відстані від станції управління, використовується програмований режим, а навігація ведеться за сигналами супутникової системи позиціонування. Якщо повернення апарата не передбачено, дальність його дії в ударному варіанті становить 800 км.
Військова модернізована версія БПЛА Raybird-3 від компанії Skyeton, відома також як ACS-3. Весь комплекс перевозиться у чотирьох контейнерах. Для запуску потрібно менше 20 хв.
Силова установка БПЛА ACS-3 являє собою одноциліндровий чотиритактний бензиновий двигун об’ємом 40 см³ і потужністю 3,8 к. с. Апарат спорядженою масою 23 кг несе до 5 кг корисного навантаження. Розмах крил – 2960 мм. Висота польоту – до 3500 м. Максимальна швидкість – 140 км/год, крейсерська – 120 км/год. Тривалість польоту – 18 годин. Дальність польоту під контролем наземної станції – до 220 км, але при цьому сигнал ретранслюється іншим літальним апаратом.
Безпілотник Raybird може цілодобово збирати інформацію і передавати до наземної станції на відстані 100-150 км. Без ретрансляції дальність дистанційного керування не перевищує 160 км. При більшому віддаленні від станції апарат слідує заздалегідь запрограмованим маршрутом. Максимальна дальність дії – 1000 км.
Також варто згадати, що на кінцеву вартість безпілотника впливає кількість сенсорів, які апарат має на борту. Наприклад, ціна на систему, що складається з кількох БПЛА та наземної станції може досягати мільйона доларів. Тому варто розуміти, що це досить дорогий комплекс і його випуск займає багато часу.
Компанія Culver Aviation постачає безпілотники SKIF. Базова модель, виконана за схемою “літаюче крило”, має розмах крила 1,5 м та злітну вагу 3,8 кг. Дальність польоту – 130 км. Цей електричний безпілотник здатний перебувати у повітрі 2 години та розвивати швидкість до 70 км/год. Максимальна висота польоту – 1500 м.
Спочатку SKIF розроблявся для моніторингу поверхні землі та картографування для аграріїв, комерційних компаній та державних організацій. Але у зв’язку з тим, що цей апарат виявився придатним для ведення спостереження за полем бою та ближньої розвідки, нині він використовується ЗСУ. У серпні 2022 року було оголошено про закупівлю 80 БПЛА цього типу.
Апарат, доопрацьований для військових завдань, при придушенні каналу управління в умовах активної радіоелектронної протидії переходить у режим радіомовчання та веде збір розвідувальної інформації в автономному режимі. Повернення до точки запуску відбувається за сигналами супутникової навігаційної системи.
Варто зазначити, що RAM II UAV— це український безпілотник, який здатний вести спостереження та ураження легкоброньованої техніки. Його розробкою у 2018 році зайнялися провідні українських компаній у цій сфері — CDET (КОРТ), DeViRo та “Українська бронетехніка”. Дрон-камікадзе був розроблений на базі розвідувального БПЛА Лелека-100. Найцікавіше, що у кожної з компаній до того була своя сфера розробок. Так, компанія DeViRo розробляє літаки і безпілотники, CDET (КОРТ) відома у сфері розробок захищеного зв’язку, а “Українська бронетехніка” поставляє шасі та, ймовірно, бойове навантаження.
Виробники заявляють, що переважна більшість компонентів для RAM II UAV виробляють саме в Україні – від корпусу до засобів зв’язку та керування безпілотником. За кордоном закуповують тільки окремі деталі, але навіть плати паяють на вітчизняних підприємствах. Також розробники винайшли спосіб зробити RAM II UAV недосяжним для засобів радіоелектронної боротьби. А це дуже добре для сучасних безпілотників такого типу.
Баражуючий боєприпас обладнаний оптикою з 30-кратним наближенням та цифровою стабілізацією. Важливим є також те, що дрон може захоплювати ціль на відстані кількох кілометрів. Після цього він точно влучає у ціль, навіть якщо вона швидко рухається.
RAM II UAV має розмах крил 1,8 м, важить 11 кг і може виконувати бойові польоти тривалістю до 2 годин. Цей дрон-камікадзе здатен нести бойову частину вагою до 3 кг. Це може бути осколкова, кумулятивна або термобарична боєголовка.
Завдяки електричному двигуну дрон-камікадзе українського виробництва може безшумно діставатися цілі. В повітрі він може перебувати близько 55 хвилин і відслідковувати ціль на відстані до 30 км.
Для ідентифікації цілі RAM ІІ UAV використовує гіростабілізаційну камеру Full HD з 10-кратним оптичним зумом. А зафіксувати потрібний об’єкт в режимі реального часу допомагає активна система візуального відстеження. В разі потреби дрон-камікадзе може відстежити переміщення цілі та відреагувати потрібним чином.
В кінці квітня 2024 року у Мережі з’явилось відео, як український баражуючий боєприпас RAM X завдає ураження російському зенітному ракетно-гарматному комплексу 2С6 “Тунгуска”. Тобто, RAM ІІ UAV отримав нову модифікацію RAM X. Поки що про цей новий український баражувальний юоєприпас мало що відомо. Обіцяємо додатково розказати про нього, як тільки з’явиться якась інформація.
Цікаво, що цей український ударно-розвідувальний БПЛА був розроблений вже після початку повномасштабного вторгнення росії. Але вже за пів року він пройшов всі необхідні льотні випробування і невдовзі після цього з’явився на фронті.
Головна задача БПЛА Shark – виявляти та коригувати вогонь по важливих ворожих цілях. Його основною особливістю стала камера з 30-кратним оптичним зумом, що дозволяє розглядати позиції ЗС РФ з відстані до 5 км. Дальність польоту дрона-розвідника складає до 80 км/год. При цьому він розвиває крейсерську швидкість до 75 км/год, але максимальна може сягати 130 км/год. Висота польоту БПЛА-розвідника Shark – до 130 км/год.
Запускають дрон зі спеціальної катапульти, а сідає він вже за допомогою парашута. БПЛА Shark здатний коригувати вогонь крупнокаліберної артилерії, і є дуже стійким до засобів РЕБ, а також складних погодних умов – сильного вітру, дощу та снігу.
Відомо, що Shark може вести розвідку для наведення РСЗВ HIMARS, залітаючи в тил окупантів на відстань до 60 км. Час польоту становить понад 4 години, а підготовка та запуск безпілотника за допомогою катапульти займає всього 15 хв. Справжній хижак у небі!
Безпілотник, що досі розробляється фахівцями Київського конструкторського бюро “Луч”, буде призначений для ведення розвідки та завдання ударів по наземних цілях на тактичну та оперативну глибину. Сокіл-300 — ударний безпілотний літальний апарат оперативно-тактичного рівня. Відомо, що залежно від модифікації максимальна злітна маса нового українського безпілотника досягатиме 1225 кг. В ідеалі, українські конструктори хочуть вийти на тривалість польоту – 5 годин, максимальну швидкість – до 580 км/год, дальність польоту в районі 1300 км. Відомі габаритні розміри моделі: розмах крил – 14 м, довжина корпусу – 8,57 м.
Розробники зауважують, що Сокіл-300 отримає оптико-електронну станцію українського виробництва. У якості силової установки розглядаються українські двигуни АІ-450Т2 і МС-500В-05С/СЕ. Можливе також встановлення іноземного двигуна Rotax 914, саме з ним безпілотник зможе найдовше залишатися у повітрі – до 26 годин. У ролі станції управління БПЛА розробники планують використати готовий пункт управління протикорабельного ракетного комплексу РК-360 МЦ “Нептун”. Як озброєння може використовуватися протитанкова керована ракета РК-2П з дальністю дії до 10 кілометрів, над якою працюють у ДККБ “Луч”.
Але всі перераховані параметри поки теоретичні. Для розробки та випробувань необхідно півтора року.
Можливо, ми не згадали якісь дрони та БПЛА, бо намагалися розказати про найкращі, найцікавіші розробки українських фахівців. Про дорослі камікадзе на кшталт Бобра, Лютого та жах росіян, – Бабу Ягу, – ми поговоримо в наступній статті. На сторінках нашого ресурсу ми обіцяємо постійно розширювати цю тему. Тож чекайте нових статей та оглядів!
Читайте також:
